Розмір тексту

Влада Полтави оберігає меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії?

Полтава страшенно захаращена російськими імперськими символами. Цю меморіальну дошку неподалік Спаської церкви та пам’ятника московському царю і кату України Петру I 17 травня 2012 року встановлено російською громадою Полтави за підтримки Полтавського міського голови Олександра Мамая й ОДА в часи проросійського режиму Януковича. Зрозуміло і природньо, що вибір регіоналів (за Шевченком «раби, подножки, грязь Москви» впав на фельдмаршала Російської імперії, князя Івана Паскевича.

Культ паскевича у часи проросійського режиму януковича

"В ієрархії видатних полководців Російської імперії, на мою думку, Паскевич займає місце після Суворова та Кутузова, - зазначав тодішній заступник голови Полтавської ОДА Алєксандр Коваль.

У 2012 році вірні слуги Кремля - регіонали з ОДА та "руская общіна" й міський голова Олександр Мамай спробували створити у Полтаві ледь не культ російського військового діяча. Окрім помпезного відкриття меморіальної дошки, ще й назвали вулицю. Також наказали тодішньому гендиректору ОДТРК «Лтава» Миколі Ляпаненку створити документальний фільм. У Полтавському технічному університеті ректор Оніщенко (той самий, що так ненавидить Революцію Гідності і її діячів) влаштував бучну псевдонаукову конференцію, яка викликала подив учених. Щоб потрапити в приміщення технічного університету, треба було пройти три перевірки. Туди пускали тільки за іменними запрошеннями. Вільний обмін думками не передбачався. 

Людмила Бабенко, професорка, завідувачка кафедрою історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка у газеті «День» тоді наголосила : «Увічнення пам’яті Паскевича — типовий прояв «малоросійства». Сумнівним видається вибір «героя», який залишив по собі сумну славу — не лише на російських і українських, але й на польських, угорських і вірменських землях».

Хто ж такий Паскевич? 

Царський сатрап, душитель угорської свободи, народів Кавказу і права рука жандарма Європи, російського імператора Ніколая Першого. Судив декабристів і членів Кирило-Мефодіївського братства, придушував селянські повстання.

А ще малорос з Полтави є катом польського народу. Кандидат історичних наук Володимир Володько у статті «Іван Паскевич-полковедь на службі жандарма Європи» розповідає : «1830 рік. Польща в складі Російської імперії. У Варшаві починається антиросійське народне повстання. Паскевич терміново виїжджає до Польщі як головнокомандуючий. З кривавими боями російські імперські війська пробиваються до міського валу та облаштовують там артилерійські батареї, щоб обстрілювати стару красиву Варшаву. А далі російські бузувіри поляків топили в крові. Поляки називають цей час "ніччю Паскевича". Їхня автономія цілком скасована, сейм розпущений, територія поділена на губернії, запроваджений надзвичайний стан, а фінансові розрахунки відбуваються тепер тільки в рублях.Передусім, у Варшаві Паскевич зводить цитадель - символ російського панування і закриває місцевий університет - оплот "вільнодумства". Конфіскувавши майно у повстанців, він послаблює владу шляхти, змушуючи її перевести свої відносини із селянами на договірну основу. Радісну звістку про падіння Варшави везе до Петербургу князь Суворов, онук славнозвісного генералісимуса, який 37 років тому підніс покорену Варшаву імператриці Катерині ІІ. "Ти помстився за Росію, ти підкорив Варшаву - відтепер ти світлійший князь Варшавський!" - відповідає Паскевичу російський імператор Микола І."

Співець російського імперіалізму Алєксандр Пушкін не забарився в поетичній формі (вірш "Бородинська річниця") похвалити російського військовика і ката польського народу:

"Могучий мститель злых обид,

Кто покорил вершины Тавра,

Пред кем смирилась Эривань,

Кому суворовского лавра

Венок сплела тройная брань.

Восстав из гроба своего,

Суворов видит плен Варшавы;

Вострепетала тень его

От блеска им начатой славы!

Благословляет он, герой,

Твое страданье, твой покой,

Твоих сподвижников отвагу,

И весть триумфа твоего,

И с ней летящего за Прагу

Младого внука своего»

Наруга над борцями за незалежність

Чи не є меморіальна дошка російському військовому діячеві у Полтаві і вулиця на його честь наругою над пам’яттю полеглих воїнів російсько-української війни за незалежність та жертв сучасних російських катів - мирних мешканців Бучі, Бородянки, Маріуполя, сіл і міст Донбасу, Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини? Чи не сварить нас, українців такий ганебний пам’ятний знак з дружньою Польщею і братнім польським народом?

Днями звернувся  до міського голови Полтави О.Мамая негайно демонтувати дошку і передати її до краєзнавчого музею. А вулицю перейменувати на честь героя сучасної російсько-української війни за незалежність.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

442
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему