Написано понад сто років тому."Знов москаль мордує мій коханий край" - вірш Володимира Сосюри
Вірш видатного українського поета Володимира Сосюри. Тоді, у 1918 році він був ще бійцем Третього гайдамацького полку Армії Української Народної Республіки, захищав її від російсько-більшовицьких загарбників. Тоді українці втратили державу і на тривалий час опинилися під окупацією. Урок історії засвоєно. Цього разу виграє Україна, а новітню російську путінську імперію чекає міжнародна ганьба, економічний колапс і поступовий розпад на самостійні незалежні держави!
То не вітер віє із тьми-домовини,
То не сови будять помертвілий край.
Чути плач і стогін з милої Вкраїни...
Знов москаль мордує мій коханий край.
Плаче місяць в травах, дощ хатини мочить
Стогне вітер в ставнях, криші розгорта.
І в сльозах кривавих мої думи й ночі,
І в сльозах кривавих воля золота...
Гей, ти, край зелений! Гей, багнет блискучий...
Вже в cвій край холодний утіка москаль.
Скоро встане сонце, і загинуть тучі,
Як загине в серці днів моїх печаль.
1918 р. Друкований орган армії УНР - газета "Український козак"
