30.12.2015 | 18:38

Мрії збуваються. Побачимось на «Громадському»

Цей 2016 рік розпочнеться для мене абсолютно новим життєвим досвідом. Цілий місяць я спостерігатиму і братиму безпосередню участь у роботі одного з найгучніших медіапроектів останніх років — «Громадське».

З цим медіа я познайомився 29 листопада 2013 року. Ми з Катею Кролевською і ще кількома полтавцями тільки приїхали у Київ на Майдан Незалежності. Стало відомо, що Віктор Янукович, тоді ще Президент України, не підпише Угоду про асоціацію з ЄС. І на великому екрані на Майдані з’явилися ведучі — Роман Скрипін та Тетяна Даниленко. На мій сором, на той момент я взагалі не знав, хто це такі. Ці люди просто сиділи в студії і розповідали про останні події, зокрема про непідписання угоди у Вільнюсі і побиття «тітушками» їх журналіста Дмитра Гнапа.

Вільнюс. НЕ/підписання. Громадське ONLINE. 29 листопада Вільнюс. НЕ/підписання. Громадське ONLINE. 29 листопада

Цей формат був для мене страшенно незвичний і в той же час було цікаво його дивитися. Це вже потім «Громадське» стало для мене звичним медіа, новини з якого я черпаю і до сьогодні. А тоді все тільки відкривалося.

Саме з ним пов’язане моє перше фінансування соціальних проектів. Тоді я віддав 100 грн з аспірантської стипендії саме на це ЗМІ, оскільки розумів, що об’єктивна поінформованість варта того, щоб за неї платили. І я був страшенно радий, дізнавшись, що вони зібрали 1 мільйон гривень — рекорд на той час серед файндрайзинґових проектів в Україні (який, мабуть, перебила тільки українська армія).

«Громадське» завжди дивувало мене. Вони говорили з людьми, яких би до того наврядчи часто можна було побачити в ефірі. Пам’ятаю, що на 2014-ий Новий Рік у них в гостях був Юрій Андрухович, і для мене це було показником високого рівня цього телебачення. Власне, як і зараз є.

Юрій Андрухович. Hromadske.TV Юрій Андрухович. Hromadske.TV

Я схильний вважати, що випадковості нашого життя мають причинно-наслідковий зв’язок з нашими стараннями. У червні 2014 року на міжнародному фестивалі для журналістів «Mezhyhiryafest» я познайомився з журналісткою «KyivPost» Дариною Шевченко. Вони саме запускали програму міжредакційних обмінів від Фонду розвитку ЗМІ (Media Development Foundation).

Після проходження конкурсу молоді журналісти отримують змогу постажуватися у медіа з іншого регіону. Ці люди отримують стипендію, яка покриває їм витрати на житло, харчування, транспорт і взагалі життя в іншому місті. З іншого боку, редакція будь-якого ЗМІ може стати партнером програми і прийняти у себе стажера.

Ще з червня 2014-ого я став активним популяризатором цієї програми у Полтаві. Як мінімум четверо полтавських журналістів вже прийняли участь у стажуваннях — Юлія Логвиненко, Ірина Соляник, Костя Корягін та Ната Гостило. Ще кілька людей (Катерина Коваленко, Ольга Данилюк та Олена Бас) з Києва, Рівного та Франківська приїздили працювати у полтавські ЗМІ. Цього разу з Полтави також їде Денис Старостін, який працюватиме у «Львівській газеті». Маю надію, що цього року, окрім ОДТРК «Лтави» і «ГромадськеТБ.Полтава», які є партнерами і приймають у себе стажерів, до них долучаться «ІРТ» та «Полтавщина» (принаймні попередні згоди на це вони дали). Інші ЗМІ нашого міста можуть також стати партнерами і на місяць отримати молодого співробітника з іншої області, нічого при цьому не витрачаючи.

Тепер же участь у програмі обмінів братиму і я, хоч мав ще таку нагоду при першому конкурсі у серпні 2014 році. Редакція, з якою буде пов’язаний наступний місяць мого життя — якраз «Громадське».

Команда «Громадське» у 2014-ому (джерело — watcher.com.ua) Команда «Громадське» у 2014-ому (джерело — watcher.com.ua)

Мені трохи страшно, бо я доволі мало стикався з виробництвом відеоконтенту, надаючи перевагу текстам і онлайн-виданням. Але разом з тим це прекрасна змога навчитися новому, вийти звідти, де Тобі комфортно, і поринути у нові пригоди. Чим ближче до 4 січня, коли я прийду на студію, тим мені більш лячно. Але це досить приємних страх — передчуття невідомого.

Частина стажерів, які приїдуть у Київ на цей період — журналісти з країн колишнього Радянського Союзу. Білорусь представить Валентин Міхальцов, Грузію — Ґіорґі Ґоґіа, Азербайджан —  Гульнар Салімова. І я тішуся такій компанії.

В свою чергу я постараюся максимально об’ємно розповісти про цей незвичний досвід стажування. Впевнений, що будуть і недоспані ночі, і біганина за матеріалами, і цілі гори текстів, розшифровок інтерв’ю і рутини. Але це буде страшенно цікаво, що б там не чекало попереду. Тому можна сказати, що цей 2015-ий, який вже майже закінчився, подарував здійснення мрії — побачити і спробувати себе на «Громадському».

P.S. Мені б хотілося, щоб полтавські медійники максимально використали таку класну можливість повчитися в іншому середовищі журналістів. Пройти на цю програму абсолютно нескладно (я і сам це зробив двічі). Протягом року триватиме ще 5 наборів, стипендія з головою покриває Ваші витрати. Тому давайте ризикувати! 

Про автора
Роман Повзик
медіаконсультант
Роман Повзик
71
Останні публікації