3.04.2015 | 21:35

Якими медіа будуть завтра?

 27 березня 2015 року у Києві пройшла VI Міжнародна конференція «Нові медіа – нові можливості». Про першу і другу сесії, які стосувалася нової медіааудиторії та медіабізнесу, я розповідав тут і тут. Останній пост про цю подію я присвячу новій медіажурналістиці.

Креативні форми подання даних в Інтернет-виданнях

Розпочав цю сесію Олександр Акименко, який представляв проект «Платформа».Його презентація мала кумедну назву «Як гобіту вижити у світі нових медіа?». Відразу ж Олександр і дав відповідь на своє питання: «Ніяк».

Олександр Акименко Олександр Акименко

«Платформа» – це невелике ЗМІ, яке не може конкурувати з «Українською правдою» чи «Цензор.нетом», але має свою якісну аудиторію. Останнім часом рекламодавці звертають увагу на це медіа, запрошують стати партнером на заходах тощо.

Олександр порівняв сучасні медіа зі слоном. Ці тварини помирають не від старості, а від голоду, оскільки у них випадають зуби. Таким чином, бізнес-моделі для медіа змінилися, але ЗМІ не можуть до них призвичаїтися і вмирають, як беззубі слони.

Також Акименко пояснив, чому медіа програють боротьбу за рекламодавця у боротьбі з такими гігантами як «Google» і «Facebook». Якщо рекламодавець хоче проінформувати про свої товари самотню жінку, то газета може сказати, що серед її аудиторії 32% таких і коштуватиме така реклама, наприклад, 100 грн (тобто 70% бюджету піде на людей, які не є цільовою аудиторією замовника). В той же самий час «Google» і «Facebook» можуть легко визначити саме таких жінок і ці 100 грн підуть саме для контакту з ними безпосередньо.

Часом утворення сайту є 2010 рік, але перезапуск і серйозна робота почалася з квітня 2014 року. За лютий 2015 рік сайт відвідали 190 тис. чоловік, зробивши 390 тис. переглядів сторінок.

Відвідуваність сайту за лютий 2015 року Відвідуваність сайту за лютий 2015 року

«Платформа» проаналізувала всіх цих людей і отримала статистичні дані. Переважно це молоді чоловіки (25-34 роки), представники кваліфікованих спеціальностей, тобто дуже якісна платоспроможна аудиторія.

Аудиторія сайту Аудиторія сайту

Ідеї, які сповідує редакція (7 чоловік):

  • Реформи;
  • Інновації;
  • Зміни;
  • Патріотизм;
  • Толерантність;
  • Пошук.

Для успішного медіа необхідна крута команда і дистрибуція. Не варто недооцінювати соцмережі. Онлайн-медіа, які не використовують соцмережі, схожі на видавництво, яке надрукувало тираж газети і залишило її на складі.

Звідки «Платформа» бере гроші? Спочатку планувалося 6 напрямків залучення коштів:

  • Реклама;
  • Продаж квитків;
  • Ґранти;
  • Меценати;
  • Краудфандинґ;
  • Події.

Попрацювавши, редакція зрозуміла, що квитки, меценатство і краудфандинґ не працюють у довгостроковій перспективі.

Щодо реклами, то її Акименко розподіляє на три види:

  1. Банерна (банер на сайті від того чи іншого рекламодавця);
  2. Брендування (випуск матеріалів за підтримкою тієї чи іншої компанії чи організації): проект «Ідеїнового часу» реалізований за підтримки «Sun Inbev» – пивна компанія.
  3. Спецпроекти – «Епохареформації» – реалізований з допомогою «Реанімаційного пакету реформ», «Changers» – у взаємодії з Києво-Могилянською бізнес-школою (kmbs).

Проекти сайту Проекти сайту

Також медіа експериментує із інструментом «INFEEDL», який дає дуже ефективну конверсію на посилання. Це майданчик для просування орендованого контенту.

Крім того, «Платформа» незабаром фестиваль соціальних інновацій «Ucrazyahs».

Афіші фестивалю Афіші фестивалю

Стрім-журналістика як новітній метод мовлення. Ресурсозбереження і витрати

Другим спікером у цій сесії був дотепний і непередбачуваний журналіст «Громадського ТВ» Богдан Кутєпов.

Богдан Кутєпов Богдан Кутєпов

Його виступ стосувався стрімінґу – потокове мовлення відео в режимі реального часу.

За останні 1,5 року стрім набуває великої популярності як у великих (конвергентна редакція «Лівого берегу), так і у малих медіа.

Зазвичай, великі телеканали використовують пересувну телевізійну станцію (ПТС). Але вона коштує близько 1 мільйона доларів, тому багато медій починають використовувати стрімінґ.

Які переваги стрімінґу у порівнянні з використанням ПТС? Низька вартість та мобільність. Недоліки: невисока якість, нестабільність сервісу та технологічна затримка.

Обладнання стрімера складається з (хороший варіант):

  • Відеокамера з HDMI;
  • Апаратний енкодер;
  • Мікрофон;
  • Wi-fi маршрутизатор (розтер);
  • Штатив/монопод;
  • Додаткова батарея;
  • Преміум-акаунт в сервісі відеострімінґу.

Бюджетний варіант обладнання:

  • Планшет/смартфон з камерою;
  • Роутер

Обладнання стрімера Обладнання стрімера

За підрахунками Кутєпова, вартість обладнання для стрімера складає 8568 гривень.

Вартість обладнання Вартість обладнання

Що можна стрімити?

  • Вуличні акції;
  • Гарячі точки;
  • Людей;
  • Бекстейдж (лаштунки якихось великих подій).

На запитання Богдану, чому так активно стрімили події Євромайдану, але майже немає відеостріму з зони АТО, Кутєпов відповів, що такого журналіста буде легко вирахувати і знешкодити. Тому він буде стрімити, але недовго.

Інтернет як джерело інформації для журналістських розслідувань

Третім спікером цієї сесії став Михайло Кольцов, який представляв проект «Stopfake».

Михайло Кольцов Михайло Кольцов

За словами спікера, цей проект боротьби з неправдивою інформацією про події в Україні почався з статті у німецькому виданні «Spiegel», де писали про нацистів в Україні, які вбивають росіян. Західні журналісти, які базували своє бачення на російських медіа, вперше стикнулися з тотальною брехнею, яка поширюється цими медіа.

Сайт Сайт

Тоді Михайло з кількома колегами почали працювати над «Stopfake». Представники команди знаходяться і в Британії, і в Киргистані, і в інших країнах, але всі вони борються з пропагандою своїми знаннями і перевіркою даних. Кольцов дуже радить посібник з верифікації, який можна знайти ось тут.

Підручник з верифікації даних Підручник з верифікації даних

До речі, сайт незабаром завалили… західні журналісти, які почали на нього заходити для звірення інформації.

Тепер, за словами Михайла, вимоги до журналіста значно підвищилися. Він тепер зобов’язаний не тільки шукати новини/писати/знімати, але й перевіряти будь-яку інформацію.

Факт-чекінґ стане новою властивістю для професійного журналіста:

  • Аналіз користувацького контенту;
  • Аналіз фото;
  • Аналіз відео.

З’являються нові види взаємодії:

  • Краудсорсинґ – спільноти людей, які на волонтерських засадах працюють над перевіркою фактів;
  • Експерт вже не є частиною матеріалу, він є його версифікатором.

Кілька корисних інструментів:

  • Waybackmachine.org – показує як виглядав сайт чи певна сторінка на визначену дату (на випадок, якщо щось було видалене з сайту);
  • Wolframalpha – агрегатом багатьох даних по всьому світу (погода тощо);
  • Кеш «Google» (пам’ятає вигляд видаленої чи зміненої інформації 2-15 днів);
  • Google Maps та Google Streetview (перевірити, чи дійсно знімок зроблений в указаній місцевості);
  • Flightradar24 – інформація про рух літаків;
  • Fotoforensics, Izitru– перевірка чи була змінена фотографія у графічному редакторі;
  • Youtube Data Viewer – перевірка чи було редаговане відео;

Навіть коли війна закінчиться, то версифікаторам залишиться робота. Тепер вона полягатиме у:

  • Аналізі статистичних та дослідницьких даних, які впливають на політику;
  • Аналізі висловлювань політиків, ЗМІ, контенту партійних сайтів та програм. Так, в США уже створили «Правдомір», який вираховує правдивість слів того чи іншого діяча;
  • Перетворення відкритих даних на історії.

Україна потроху починає розкривати свої дані. Протягом наступних 2 років тут має з’явитися вся статистична інформація країни. За словами Кольцова, держава робить все можливе, щоб статистичні дані були незручні у користуванні журналістами. Проте професійні журналісти та дизайнери використовують ці матеріали для інфографіка. Наприклад, «Смертність і народжуваність у 2014 році» від «Текстури».

Приклади візуалізації статистичних даних (фото – textura.in.ua) Приклади візуалізації статистичних даних (фото – textura.in.ua)

Інтернет-безпека для журналістів онлайн-платформ

Останнім спікером сесії і всієї конференції загалом стала Ірина Чулівська, яка представляла Інститут Масової Інформації.

За словами Ірини, до безпеки Інтернет-журналісту варто підходити дуже зважено.

Кілька тез з презентації:

  • Операційна система має бути оновлена, антивірус – оновлений, фаєрвол – увімкнений;
  • Працювати треба тільки під адміністратором;
  • Використовувати https з’єднання;
  • Для пошти і соцмереж – подвійна верифікація;
  • Паролі повинні бути складні, щоб їх не можна було підібрати з допомогою машин. Проте якщо скрізь придумувати складні паролі, то як їх запам’ятати. Тут допоможуть менеджери паролів – KeePass, LastPass;
  • Для передачі даних: Crypticat, Telegram – шифровані чати, Mailvelope – шифровані мейли, Textsecure – для смс, Redphone – для дзвінків;
  • Для зберігання файлів варто використовувати TrueCrypt (зашифрований контейнер, шифрування флешки або взагалі операційної системи);
  • Зламати можна всіх – питання лише в ціні;
  • Дотримання цифрової безпеки лише зменшує ризики.

На цьому і закінчилася конференція «Нові медіа – нові можливості». Наступна буде через рік. Сподіваюся, що буду там і зможу розповісти про нове у цій дивовижній сфері, яка тільки розвивається, – медіа.

Про автора
Роман Повзик
медіаконсультант
Роман Повзик
72
Останні публікації