Проблеми українського машинобудування, або як перезапустити економіку через списання старих вагонів
Вагонобудування в Україні останніх років десять знаходилось у перманентній кризі, попри те, що саме ця галузь є однією з найбільш стратегічно важливих для економіки країни. Криза відбулася через відсутність фінансування на модернізацію економіки, а відтак нових вагонів майже ніхто не замовляв. У 2021 році нарешті почались зміни та з’явилась надія на відновлення вагонобудівної галузі економіки завдяки президентській програмі Володимира Зеленського «Велике будівництво».
Укрзалізниця тепер отримує фінансову підтримку від держави. У державному бюджеті 2021 року було виділено 3,4 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів Укрзалізниці. Процес пішов і ми вже бачимо чудові результати, оскільки із державного замовлення поставлено вже кілька партій нових вагонів та дизель-поїздів, а у Законі України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” закладено близько 14 млрд грн на модернізацію залізниць, в тому числі закупівлю рухомого складу.
Проте, це лише початок. Наш наступний важливий крок для успішного перезапуску машинобудування - це обмеження строку експлуатації старих вагонів. Зношені та старі вагони - ще одна з причин фактичної смерті українського вагонобудування. Досі по українській залізниці курсують залишки вантажних вагонів 1939 року випуску(!). Стоїть гостре питання також у списанні зношених вагонів, які, у свій час, активно звозили із Російської Федерації та інших країн СНД. По правді кажучи, по наших залізницях їздить залишок радянського металобрухту, який постійно псує залізничне полотно. Здебільшого саме вагони зі збільшеним строком експлуатації є причиною аварій на залізниці.
Велике списання вагонів - велика модернізація. Зношені старі вагони є «гальмом» та «кісткою в горлі» для розвитку української залізниці. Наша мета - нові поїзди та вагони українського виробництва високої якості. Це не лише хороші умови для громадян під час користування залізницею, про нові робочі місця та порятунок української економіки, а це й про вихід на міжнародний ринок та додаткові надходження до державного бюджету. Від модернізації вагонного парку виграють всі: від залізничників, яким більше не треба буде “воскрешати” старі вагони до українського бізнесу, який отримає покращений рівень подачі вагонів, збереження товарів та швидкість їх переміщення як Україною, так і за кордон.
У жовтні цього року Міністерство інфраструктури ініціювало скорочення строків експлуатації старих вантажних вагонів. За початковими прогнозами реалізації цієї ініціативи, у період 2022-2028 років із парку рухомого складу Укрзалізниці повинно бути списано понад 40 тис. вантажних вагонів, а із парків приватних власників - 25,3 тис. У такому випадку, Укрзалізниця позбудеться, фактично, «металобрухту на колесах», а приватні перевізники зроблять нові замовлення, що дасть поштовх українським вагонобудівним заводам і, у першу чергу, Кременчуцькому, який є ключовим в історії перезапуску вітчизняної залізниці.
Крюківський вагонобудівний завод - ключове вітчизняне вагонобудівне підприємство, яке є стратегічним не лише для всієї країни, але й особливо важливим для всього Кременчуцького району й Полтавщини. Нова реформа по списанню зношених вагонів - черговий крок нашої команди на модернізацію економіки і збільшення замовлень для КВБЗ. Завдяки цій ініціативі жителів Кременчуцького району з’являються нові робочі місця з гідною оплатою, а також у міський бюджет збільшується надходження податків.
Як депутат від Кременчуцького району, я вважаю розвиток вагонобудування пріоритетним питанням і сприяю йому на всіх рівнях. Починаючи від постійної роботи над держзамовленням в рамках “Великого Будівництва” для КВБЗ, закінчуючи підтримкою ініціативи МінІнфра щодо списання зношених вагонів на всіх рівнях.
Працюємо далі!
