Український аграрій має відчути підтримку не на словах, а побачити її у конкретних документах
Разом з міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким взяв участь у регіональному діалозі „Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити”, який пройшов на базі Полтавського державного аграрного університету
Полтавщина - одна з ключових областей України за аграрним потенціалом. Водночас, під час повномасштабної війни аграрна галузь стикається з небаченими досі викликами, які сьогодні і стали предметом обговорення. І це в умовах, коли саме аграрний сектор є одним з головних “донорів” держбюджету у надходженні валютної виручки.
У своєму виступі я відзначив, що давно і продуктивно співпрацюємо з Тарасом Висоцьким ще з минулого скликання Верховної Ради, коли я представляв Аграрний комітет ВРУ і очолював земельний підкомітет, а Тарас був керівником профільної асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». У цій співпраці вдалося врегулювати низку гострих законодавчих питань у земельній сфері, які створювали величезні проблеми. Це, наприклад, стосується земельної консолідації, яка вже працює у орендних відносинах. Завданням нинішнього парламенту вбачаю, аби земельна консолідація працювала і щодо земель, які перебувають у власності. Для цього маємо напрацювати і підтримати відповідний законопроєкт.
Але зараз основний фокус - на критичному становищі наших аграріїв, які несуть величезні втрати через неможливість продати урожай, а також всього комплексу проблем, яких завдає повномасштабна війна. Приблизно місяць тому проговорювали цю проблематику з прем'єр-міністром. Радує, що уряд концентрується на вирішенні цих питань і не перебуває осторонь, але, водночас - ризики для галузі величезні.
Потрібні дуже швидкі, але продумані кроки щодо страхування, кредитування, пошуку потужностей для зберігання аграрної продукції. Також мастабні ризики створюють проблема наповнення резервного фонду Держбюджету та захист аграрної та логістичної інфраструктури від ворожого дроново-ракетного терору.
Урядом відпрацьовується постанова, яка, ми сподіваємось, дасть можливість підняти ціну на внутрішньому ринку, аби уникнути катастрофи для аграрного сектору. Але жодної альтернативи для збуту аграрної продукції, ніж порти, зараз не існує, тому і наші дипломатичні, і військові зусилля мають бути направлені на їх максимальний захист і розблокування.
Також у фокусі нашої спільної роботи з урядом - здешевлення обладнання для тваринництва за рахунок державної підтримки до 50% і більше. Я сам висловив необхідність впровадження таких кроків для нашої тваринницької галузі, і дуже сподіваюся, що ми знайдемо і тут чітке порозуміння.
Бо якщо ми нічого не будемо робити з цією галуззю, то за рік-два ми її просто втратимо, а все будемо завозити з сусідніх європейських країн. Цим напрямком давно вже нерентабельно займатися, і аграрії утримують тваринницьку складову просто як соціальний проєкт.
Конкретні кроки, на мою думку, мають бути здійснені і в напрямку програми з відновлення елеваторних потужностей.
І у всіх цих питаннях дуже важливо знайти порозуміння не просто на словах, а у цифрах державного бюджету. Бюджетний процес триває, тож, хочу вірити, принаймні частину ключових проблем вдасться зняти.
У дуже короткі строки потрібно зробити все можливе і неможливе, щоб український фермер та аграрій відчув це не просто на словах, а побачив у конкретних документах. Будемо над цим працювати спільно з колегами-народними депутатами і представниками ключових міністерств.
