Відновлення сполучення громад з районними та обласним центром цьогоріч однозначно продовжиться
З приходом весни всі проблеми наших доріг стають особливо помітними. Напевно всі бачили, в який стан прийшли основні транспортні магістралі країни, такі як Київ-Одеса, Київ-Чоп, Київ-Харків на багатьох ділянках. А на дорогах регіонального і місцевого значення ситуація ще гірша.
Так, звичайно, аномальні погодні умови цієї зими зробили свою роботу: промерзлий грунт, льодяні дощі, глибокі перепади температур з переходом через нуль градусів стали причинами значних руйнувань. Але подивимося правді в очі - основною причиною руйнування доріг є хронічне недофінансування дорожньої галузі. Так званий латковий ремонт в ході експлуатаційного утримання не є вирішенням проблем доріг - ефект дуже короткочасний і тимчасовий.
Я системно, вже багато років, опікуюсь основними дорогами 147 округу, і практика показує - де зроблено капітально, суцільним ремонтом, з дотриманням всіх технологій, то там дорожнє полотно тримається в будь-яку погоду і на тривалий термін експлуатації. Яскравими прикладами цього є стан об’їзної Зінькова, або ті ділянки, що ми ремонтували минулого року:
- Н-12 Суми-Полтава (відрізки Диканька-Опішня та Розрита Могила-Котельва);
- Р-42 Лубни-Миргород-Опішня (всі нові суцільні карти та і взагалі - більшість ділянок, які ремонтувалися ще до повномасштабного вторгнення, і зараз у належному стані);
- Т-1728 Зіньків-Охтирка/до межі області (ця дорога ремонтувалась в рамках експлуатаційного утримання, але суцільні карти перезимували без жодних нарікань);
- Т-1706 Гадяч-Опішня (відрізок від Вельбівки до Теплого);
- Т-1705 Лохвиця-Гадяч (той суцільний відрізок 6 км від Токарів до повороту на Погарщину, який встигли частково відремонтувати минулого року, пройшов через зиму без жодних пошкоджень).
Саме тому я є прихильником поточного чи капітального ремонту доріг, адже це довгострокові інвестиції в дорожню мережу, а не тимчасові, як у випадку з латковими ремонтами.
Однак ми не маємо забувати, що вже який рік наша держава живе в реаліях війни, а більшість коштів ідуть на оборону. Так і має бути. Крім того, рф намагається знищити наші об’єкти енергетики, це було дуже відчутно у січні-лютому 2026 року для всіх українців. На відновлення ж таких об’єктів та на розбудову нових потрібні дуже значні обсяги фінансування.
Тому в умовах обмеженого ресурсу держави дуже складно виконувати масштабні ремонти доріг, а потреби в цьому, без виключення, у кожної області України. Маю надію, що після закінчення війни ми повернемося до чіткої та послідовної системи капітальних ремонтів доріг по всій країні.
Станом на зараз я вже веду діалог з профільними міністерствами і цього року мав вже не одну зустріч. Під час війни пріоритет в державі надається прифронтовим дорогам, щоб покращити умови логістики для наших Сил оборони. Я зі свого боку переконую вище державне керівництво, що Полтавська область хоч і не є прикордонною, але є тим важливим логістичним хабом до лінії фронту, який теж потребує підвищеної уваги та, в першу чергу, відновлення маршрутів міжобласного сполучення з Сумщиною, Харківщиною, Дніпропетровщиною.
Наразі ще зарано надавати чіткі анонси, які ділянки цього року ремонтуватимуть в першу чергу, але однозначно будемо продовжувати роботу з відновлення міжобласних маршрутів та сполучення громад з районними та обласним центром, що розпочата у 2025 році. Актуальна інформація від першоджерел з цього приводу буде публікуватися на моїх сторінках у соцмережах.
