Чи справді матеріальний світ гірший духовного?

Бог любить нас у всій повноті

Ще при апостолах з’явилося єретичне вчення. Деякі християни почали говорити: не може бути, щоб Бог поселився у людському тілі, щоб Він очоловічився. Ні, казали вони, Христос не мав тіла, а був таким-собі привидом, фантомом.

З чого ця наука пішла? З того, що люди не вірили у всеохопну Божу любов, в те, що Бог може принизитися заради людини.

Джерело — credo.pro

Чим це небезпечно? Якби таке вчення взяло гору, воно б розділило людину на душу і тіло, котрі мусять між собою ворогувати. І воно з’явилося, але не взяло гору над вченням християнства про те, що Ісус прийшов у тілі.

Апостоли ставлять Євангеліє перед тими, хто сумнівається. «Якщо сумніваєтеся, що в тілі прийшов Ісус Христос, то ось Його попередники: перші 14 поколінь, потім другі 14 поколінь, потім треті 14 поколінь, які були перед ним. І аж потім прийшов Христос».

Бог нас любить у всій повноті — і тіло, і душу, котрі Він створив.

Наше тіло — не покарання, а вірний слуга

За Адама та Єви сталася біда. Людина не втрималася в Божій любові. Вона захотіла самостійно вирішувати, що таке добро і зло. І згрішивши зрозуміла, що розібратися ні в чому не може. Що обманута і гола.

Самій людині здавалося: між нею і Богом неподоланна прірва. Людина сумувала за Раєм, тож релігійні системи, що були перед Христом, — це пошук того втраченого неба.

«Едем» Лукаса Кранаха Старшого (джерело — wikipedia.org)

Людина хотіла повернутися до Бога, але не могла подолати рів, який сама і створила. Це наскільки увійшло у свідомість, що після воскресіння Христа і Його появи перед учнями багато хто не міг сприйняти, що прірва подолана. Тому й виникло єретичне вчення. Пізніше воно дійшло до абсурду: заперечувало родину, кохання між чоловіком і жінкою як непотрібне.

Багато людей не усвідомлює, що Христос був і Богом, і людиною. Божественне виправило те, що людина накоїла. Людське — не відмовилося від Бога навіть перед страхом розп’яття. Христос прийшов у тілі. І в цьому наше спасіння. Звичайно, ми схильні до гріха. І не раз буває, що тіло бунтує проти духа. Це означає, що ми маємо мало в собі Спасителя.

Завдяки тому, що Син Божий воплотився, ми маємо можливість приймати його у своєму серці, розрізняти добро і зло. І коли в нас живе Христос, то ми не те що не прагнемо гріховного і поганого, а маємо огиду до нього. Наше тіло — не покарання, а вірний слуга. Гріх навіть не може підступитися до людини, яка носить в собі Христа і стає храмом Божим.

Бог задумав і створив світ матеріальний як повторення духовного

Спокуси не одразу відкидаються і переборюються. Але це тільки перший крок, навчання боротьби. Людина може стати такою, що спокуса буде її боятися. Тоді дійсно керуватимемо емоціями і почуттями, світом, що призначений для нас.

Як це зробити? Очищати серце і пропонувати його Христові.

Людина схожа на Творця. Творець створив людину за Своїм образом. Тому людина теж Творець. Світ, який є в людині — це те поле, яке формуємо ми. І коли там є Отець, Син і Святий Дух, він стає гармонійним, добрим, щасливим.

Джерело — credo.pro

Не раз чуємо слова, що матеріальне гірше духовного. Це неправильно. Бог задумав і створив світ матеріальний як повторення духовного. І людина, і суспільство, і весь світ мало повторювати Царство Боже.

Тому християнство — це запрошення Христа у своє серце. Воно починається з Різдва маленького Ісуса, який наш внутрішній Ірод намагається знищити. І продовжується дорогою, якою Ісус пройшов до терпіння і якою йдемо ми. Це — наше запрошення Ісуса: прийди, створи наш світ схожим на Царство Боже.