3 травня, 19:17

«Перестаньте шукати живого серед мертвих». Що таке Воскресіння для людей?

Яке значення має те, що Ісус Христос воскрес для кожного з нас?

Шукайте Христа

Чому пасха — Воскресіння Господнє — вважається для християн найбільшим святом?

Існує така річ як солідарність — справедлива солідарність. Коли одна людина згрішила, то за нею і всі люди отримали той спадок — спадок первородного гріха. Але Христос своїм воскресінням вводить нас в Царство Боже, в можливість нового життя. Недарма говоримо, що у хрещенні помирає стара людина і народжується нова.

Марія Магдалина, Марія — мати Якова — та Соломія пішли до гробу Христа. У цьому моменті — жіноча вірність та любов. Христа покинули учні, а ці повертаються назад і намагаються хоч якось ще утримати зв’язок з Христом, коли здається, що його вже немає. Вони хочуть затримати згасаючу пам’ять про нього. Бо людська пам’ять дуже слабка.

Учні і ці жінки ходили з Христом і тоді були щасливі: вони слухали його, вчилися у нього. Ось цього щастя жінки і боялися втратити — щастя чути Слово Боже. Бо через нього людина ощасливлюється. Тому вони попри всяку логіку перебувши суботу, ідуть до гробу, щоб намастити пахощами Ісуса.

І що вони застають? Ангела, який говорить: «Не бійтеся, ви шукаєте Ісуса Назарянина розп’ятого. Він воскрес, нема його тут. Ось місце, де були його поклали».

Ще в іншому Євангеліє говориться: «Чого шукаєте живого між мертвими?». Ось ці слова звернені до нас. Щоб ми зрозуміли: не раз ми шукаємо щастя через різні речі цього світу. Ми дуже хочемо бути щасливими. Але той, хто не шукає Ісуса Христа, ніколи не зможе отримати щастя ні від чого, що є у світі.

Куди біжимо?

Бо будь-який Дар Божий, будь-яку користь, яку людина може мати в цьому світі, може обернутися проти неї. І, здавалося б, те, що може приносити щастя, те її мучить, губить, створює проблеми. Бо людина без Христа не вміє навіть користуватися дарами, які Бог передав нам, і є нещасною.

Інколи життя в людей складається так, що вони весь час біжать. І думають: «Ось ще це отримаю, ось цього спробую і буду щасливим».  Але виявляється так, що людина не знаходить щастя і розчаровується. Людина взагалі може дійти до того, що, отримавши несмак до будь-чого, може прагнути відчувати біль, щоб відчути хоча б щось. Це страшний стан, який знівечує людськість і віддаляє від образу Божого, до якого ми покликані йти, яким ми покликані бути.

Ми весь час кудись біжимо Ми весь час кудись біжимо

Говорить ангел до жінок, котрі прийшли відчути те спілкування, знайти те, що вони мали раніше: «Немає, він воскрес».

Про життя і смерть

Пам’ятаю розмову з однією матір’ю, якій зробив зауваження, що вона відпускає на дискотеку 12-річну дочку. Це було не в Полтаві. Я знав, що та дискотека — небезпечна. Там людина, входячи, залишає під дверима ангела-охоронця, а приймає в друзі біса. То був заклад, де молодь вживала алкоголь та наркотики. Це було небезпечно для малої дівчинки. Я говорив: «Ви ризикуєте, що пускаєте туди дитину». Вона мені відповіла: «Вона ж мусить пізнати, що таке життя!».

Бачите, як людина здатна перекрутити поняття життя і смерті. Насправді там було не життя, а смерть. Коли людина плутає ці поняття, то одного разу прокинеться і відчує, що вона — нещаслива, втратила все, пішла неправильною дорогою. Та дівчинка була хорошою і здібною дитиною. І при іншому вихованні вона могла б стати великою. Але сталося те, що сталося: вона пішла іншою дорогою.

Не шукаємо щастя там, де його немає.

Шукаємо щастя у воскресшому Христі, бо тільки він може дати нам радість.

Про різне і головне

Основна різниця між християнами і представниками нехристиянських релігій у тому, що на думку останніх, Бога пізнати не можна, він є окремо від людини, між ними — велика прірва. Християни ж кажуть, що цю прірву засипав Христос. І саме в ньому ми знаходимо і пізнаємо Бога. Тому християни мають можливість в серце, життя і душу прийняти воскресшого Христа. І вже не бути тим, хто  примушений до доброї поведінки та виконання закону. Але через Христа мимоволі має здатність творити добро. Бо йому подобається, бо добро творить Христос, який живе в нас.

Тобто те, що для нас є правдою і вірою, для інших — образою віри. Тому не раз буває напруга між ними. Але ми маємо бути свідомими нашої християнської віри і розуміти про те, що християни — це ті, хто не тільки знають про Бога. А й ті, хто пізнав Бога особисто, ті, хто зустрівся з Ісусом і зрозумів, що Христос воскрес!

Про автора
Юрій Кролевський
Настоятель парафії Пресвятої Трійці УГКЦ у Полтаві
Юрій Кролевський
14
Останні публікації