Вірую в ... Отця
Християнське розуміння Бога як Отця не є чимось новим. В стародавніх релігійних системах — усіх без винятків — готовиться про Отця, з котрого все почалося.
Бог-Отець
Християнське розуміння Бога як Отця не є чимось новим. В стародавніх релігійних системах — усіх без винятків — готовиться про Отця, з котрого все почалося.
Бог Ан (Шумерія)
Як правило, це був бог Неба (наприклад, Ан в шумерів, Уран у греків). Як правило, один з потомків піднімав бунт чи усував батька від влади, або ж калічив його. І — сам ставав «головним богом». На думку психологів, в цих міфах головним мотивом є так званий комплекс едіпа. Він притаманний чоловічій природі, і кожен юнак, щоб стати дорослим, мусить звільнитися від цього комплексу.
Біблія, зрештою, також говорить про бунт непослуху, коли людина захотіла стати «як Бог».
В стародавньому суспільстві діти були власністю батька та не мали жодних прав. Поки він не помирав, нащадки не могли нічого вирішувати чи бути самостійними. Така річ, як свобода особистості, стає цивілізаційним надбанням лише під впливом християнства.
Створення перших людей
Християнство певним чином долає едіпів комплекс людини-людства. Робиться це завдяки християнському розумінню Бога як Отця, що не лише встановив правила для Всесвіту та людини, але й сам їм підкорився — як справедливий законодавець.
Проте у Бога-Отця є ще унікальна риса. Він в собі має не лише батьківські риси, але й материнські. Своїми рисами він наділив і людей, розділив чоловіка і жінку, зробивши з першого — батька, а з другої — матір.