Демократія в дії
Проїхав майже триста кілометрів, витратив майже світловий день і не шкодую. Тому, що був на засіданні Полтавської громади по люстрації претендентів на посаду начальника УМВС в Полтавській області. Відразу відкидаю звинувачення про те, що немає закону про люстрацію, немає штатів, не затверджені функції; тому що те, що відбувалося в актовому залі УМВС і люстрацією назвати важко. Скоріше це було обговорення громадою. До речі, полтавці це вперше зробили на Україні і я просто впевнений, що і з призначенням Прокурора Області і начальника Податкової і СБУ потрібно проводити аналогічну процедуру. Так ще ранньою весною постановив майдан.
Відносно ж «люстрації по-полтавські», вона була щира, відверта як з боку населення так і з боку претендентів (всі полковники). Як професіонал, скажу відверто: найпрофесійніше виглядав нині діючий виконуючий обов’язки начальника УМВС Іван Корсун. До речі, я його бачив на люстраційному комітеті вперше в житті. І вразив мене один факт, який більш як ніщо інше переконало, що такі як полковник Корсун, як Генерал Москаль, як донецький Генерал Науменко, як начальник Горлівської міліції та його заступник повинні складати кістяк нової розумної та демократичної, професійної та патріотичної української міліції.
На люстрацію найбільш організованими рядами і колонами прийшла місцева «Свобода». Вони пригадали полковнику Корсуну, що він не так давно біля Чутово зупинив автобус з патріотично налаштованими Українцями які їхали до м. Харків на марш єдності, при цьому вилучили біти, пляшки з коктейлем молотова, ножі. Я з цікавістю спостерігав, як буде викручуватися полковник Корсун. Був упевнений, що буде одна-єдина фраза: мовляв, виконував наказ з Києва. Проте у відповідь свободівці почули, що полтавська міліція зробила все, щоб не посилювати протистояння та температуру в українському місті, такому ж, як і Полтава, Харкову користі від такої «допомоги» було б мало. Цілком можливо, що завдяки відповідальності і професіоналізму Корсуна в Харкові не настали події, які відбулися останнім часом в Одесі. Я вже не говорю про те, що і в сім’ї цих молодих щирих полтавців могло увірватися горе або вигляді трупів чи важких поранень, або у вигляді арештів. «Хочете воювати? - Заявив Корсун. - Вступайте до спеціального підрозділу міліції «Каскад»». Свободівці на ці пояснення обурливо шуміли в залі, проте то була молодість та емоції патріотизму, а з трибуни лунали мудрі майже батьківські пояснення.
Розпинали Корсуна і за те, що мало дільничних і за те, що хтось колись вимагав триста доларів, але без імен та фактів – все як в прислів’ї «хто оре, того й поганяють».
Свободівці, явно виконуючи чиєсь прохання, а може й наказ, явно підтримували закарпатського полковника з СБУ. Хотілося б звернутися до них: по-перше, служба в СБУ все ж таки суттєво відрізняється від служби в МВС. По-друге, в багатьох західних областях «Свобода» має величезний рейтинг, що доходить до 70-80%, а в полтавській області «Свободу» підтримує не більше 10 %, тому нав’язувати свою волю іншим 90 % - це закладати серйозний фундамент для подальшої конфронтації в полтавській громаді. В той же час, в порядку обговорення, поділюся спостереженнями. Давайте дивитися правді в очі. Коли хтось запитав полковника СБУ із Закарпаття про його найбільші професійні досягнення, то він, чиста душа, дивлячись прямо в зал, розповів, що він за триста доларів хабара затримав судового виконавця, батьки якого були сусідами його батьків в рідному селі. Після цього свободівці оніміли. Сусід позаду мене прошептав: «рідкій гавнюк», а сусід справа сказав: «яка паскуда». Кого вони мали на увазі, я не знаю. Втім, скажу як є: свободівцям потрібно бути розбірливішими в своєму виборі. І взагалі, я шокований тим, що найбільш революційна сила «Свобода» (а це поки що так і є) підтримує офіцера спецслужб. Чи вам мало бруду що виливається з інтернету на голову Тягнибока про його нібито співпрацю з російським ФСБ та Українським СБУ і навіть з ізраїльським Моссадом.
Звичайно, матеріали люстрації будуть враховані в МВС, проте думаю, що здоровий глузд переможе. Нам потрібні відповідальні і мудрі керівники силових структур.
P.S. Мабуть, всі пам’ятаємо сюжет з фільму «Сеньйор Робінзон». Там плем’я з острову Папуа Мала Гвінея проводило конкурс на кращого нареченого для своєї землячки між італійцем та таки ж своїм папуасом. Конкурс був поетичним і європеєць натхненно читав шедевральні сонети Петрарки. Його затюкали та закидали об’їдками. А свій прочитав два рядочки: «сонце зайшло, я з’їв банан і ліг спати», що було сприйнято острів’янами з шаленим захопленням. Але ж ми не тубільці з Самуа чи Папуа. Ми ж українці, демократичні, вільні, справедливі. Чи не так?
Василь Коряк
Першоджерело: http://tyhyjzhah.com
