Розмір тексту

Жити в теплиці. Чому в Україні змінюється клімат та які наслідки вже «пожинає» населення?

Тривалі засухи та руйнівні зливи, «м’які» зими та дуже спекотні літа – таку картину ми спостерігаємо в Україні протягом останніх десятиріч. Через що змінюється клімат та що буде далі, якщо не звертати на це уваги, розповідаю далі. 

Нарешті Україна пережила зливово-градову завісу, яка трясла області минулого тижня. Щоб не бути багатослівною, пропоную згадати погодну ситуацію, яка випробовувала на міцність урожай та людей на Луганщині, Миколаївщині та Прикарпатті. 

Як йдеться у сюжеті «Вікон», за 10 хвилин ураган в Рубіжному (Луганська область) повалив сотні дерев, пошкодив автівки, з 11-ти багатоповерхівок знесло покрівлю. Загалом в області без електроенергії залишилося 4,5 тис. жителів.

Миколаївщину трусив град діаметром у 40 міліметрів. Про ситуацію на Прикарпатті годі й говорити. За кілька годин там випала півмісячна норма опадів. Місто Калуш затопило, люди відкачували воду з власних осель та погребів. 60-річний Роман розповів, що на своєму віку бачить таке вперше. 

Полтавщина також постраждала. За інформацією ДСНС у Полтавській області, 28 червня через пориви вітру 15-20 м/сек та сильний дощ без електропостачання залишилося 58 населених пунктів у 8-ми районах області (Зіньківський, Кобеляцький, В.Багачанський, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський та Решетилівський). 

На власному досвіді скажу, що без світла деякі селяни жили кілька днів. Наприклад, моя домівка знаходиться у маленькому селі в Кобеляцькому районі. Перебої з електропостачанням почалися у середу вечері, а закінчилися лише у неділю. Кожного дня електроенергію вмикали лише на кілька годин, і тільки-но починалася негода – світло «забирали». На щастя, вдома був бензиновий генератор, який підтримував «життя» холодильника та морозилок. В іншому випадку десятки кілограмів м’яса та іншого добра опинилися б на смітнику. 

Подібна погодна ситуація відбувається не просто так. І винні в цьому ми, люди. 

Що таке глобальне потепління та причому тут люди? 

Ми користуємося машинами, будуємо та експлуатуємо металургійні заводи, спалюємо вугілля заради отримання електроенергії. Це далеко не повний перелік інструментів, за допомогою яких людство пиляє гілку, на якій сидить. 

Відповідна діяльність супроводжується викидами газів в атмосферу, яке провокує парниковий ефект. Тобто, через накопичення різних газів сонячні промені, відбиваючись від поверхні Землі, не можуть повернутися назад до космосу. Відповідно, Земля нагрівається.

Ще більше нагрівання провокує й водяна пара. Чим більше нагрівається планета, тим більше випаровується води. Тим часом водяна пара провокує ще сильніше нагрівання.

Схема парникового ефекту (Джерело - tsn.uа) Схема парникового ефекту (Джерело - tsn.uа)

Неправильним є твердження, що глобальне потепління призводить лише до підвищення температури. Натомість це явище перш за все характеризується різкою зміною погоди, перепадами температур, зростанням різниці між зимовими та літніми температурами в окремих регіонах, чисельними стихійними лихами. 

Зменшити негативний вплив, наприклад, вуглекислого газу, можна за допомогою дерев. Одне дерево за рік поглинає 12 кілограмів СО2. Проте з деревами в Україні також біда – їх масово вирубують. 

Зміни клімату Зміни клімату

Як повідомляє УНІАН з посиланням на дані Держлісагентства, у 2015 році обсяг незаконних рубок в Україні склав 24,1 тисяч кубометрів. Та у реальності ця цифра в десятки разів більша. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів. Однак скільки ще вивозять за кордон незаконно, експерти сказати не можуть. Припускають лише, що браконьєри можуть заробляти вдвічі більше цієї суми. 

Додатково екологи стверджують, що за останні роки лісистість в Україні скоротилася щонайменше до 11%, тоді як офіційні джерела повідомляють, що вона становить 15,9%.

Як за останні 30 років змінився клімат в Україні?

Кліматичні зміни за останні три десятиріччя коментує Анна Акерманн, керівниця кліматичного відділу Центру кліматичних ініціатив «Екодія». За інформацією Анни, за останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на майже 1°С, що корелюється із зростанням глобальної середньої температури у порівнянні з доіндустріальним періодом (до кінця 19 століття).

Часовий відрізок, починаючи з кінця 20-го століття і до сьогодні, певно є найтеплішим за всю історію погодних спостережень в Україні (починаючи з 1890-х років). Швидкість зміни середньої, а також максимальної та мінімальної температур за період 1961 - 2013 роки склала 0,3°С щодесять років.

Усі сезони в Україні стали теплішими. Згідно даних Мінприроди, середня літня температура в Україні виросла на 1,3°С, середня зимова – на 0,9°С, середня весняна – на 0,9°С, а середня осіння – на 0,4°С.

Якщо дивитися помісячно, то найбільше підвищення середньої температури відбулося у двох місяцях: січні (на 2,3°С) та липні (на 1,4°С). Причому влітку зростає максимальна температура, тобто у цей сезон стає спекотніше, а зими стають більш м’якими.

Посухи 

Експертка з клімату Анна Акерманн говорить, що посушливі умови почали переважати в Україні і їх інтенсивність збільшилася. На рисунку знизу видно, що посухи стали більш частими протягом усіх сезонів у період 2007-2012 рр. До цього, включаючи кінець ХХ століття, в Україні були відносно сприятливі умови зі слабкими посухами та вищою атмосферною вологістю.

Часовий розподіл індексу атмосферної посушливості Часовий розподіл індексу атмосферної посушливості

Водність річок та опади

Протягом останніх років рівень води у річках України протягом літнього періоду є нижчим за встановлені рівні. Разом із частішою посухою та/чи зменшенням опадів у літній період, ситуація може лише погіршитися.

Протягом останніх десятиліть (у порівнянні з базовим періодом 1961-1990 рр.) відбувся перерозподіл кількості опадів по регіонах України та по сезонах. Загалом за рік у середньому кількість опадів змінилася не сильно, але відбуваються зміни в інтенсивності та характері їх випадання (наприклад, коли за декілька годин може випасти половина чи місячна норма опадів).

Що буде далі, коли не зважати на кліматичні зміни?

Отже, якщо нічого не робити, далі буде ще гірше. Тобто, загострюватиметься ситуація з посухами. Можна сказати, що клімат в Україні набуде сезонності, і засуха змінюватиметься дощами, не буде «золотої» середини. 

Погодні явища ставатимуть ще жорстокішими. Традиційними стануть дуже сильні сніги, дощі, пилові бурі, гради, тумани, хуртовини чи ожеледі. Сподіваюся, наслідки такої погоди для життєдіяльності людей усім зрозумілі. 

Підвищення температури спричиняє танення льодовиків,  отже рівень води у морі підвищуватиметься. Береги Чорного та Азовського морів зазнають підтоплення. Страждатиме транспортна, житлова, промислова та інша інфраструктура, що знаходиться безпосередньо вздовж берегів.

Наслідки глобального потепління (Джерело - tsn.ua/special-projects/warming/) Наслідки глобального потепління (Джерело - tsn.ua/special-projects/warming/)

Координаторка кліматичного напрямку WWF в Україні, експертка та членкиня Української Кліматичної Мережі Наталя Гозак вважає, що потепління до 1,5 градусів  (при тому, що 0,8 вже настало) не буде значно впливати на життєдіяльність людини. Хоча кліматичні пояси посунуться на Північ, водність річок зі сніговим живленням зменшиться й повсюдно будуть спостерігатися явища евтрофікації (цвітіння) маловодних й повільнотекучих водойм.

Що робити, аби сповільнити процес глобального потепління? 

Найочевидніший вихід – перехід на відновлювальні джерела енергії. Загалом кліматична політика має містити багато інструментів, щоб зменшити кількість небезпечних викидів в атмосферу. Серед них і перехід на електротранспорт та велосипеди, озеленення населених пунктів, модернізація виробництв, покращення екології й так далі.

Все в наших руках. Не варто сподіватися на владу, варто змінювати себе. Можна почати з маленьких кроків. Наприклад, збільшити на кілька градусів налаштування в кондиціонері, економити електроенергію або раз на тиждень проїхатися на роботу на велосипеді. 

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему