Розмір тексту

Плювок у спину президенту

7 травня Президент України Петро Порошенко урочисто відкрив у Полтаві багатостраждальний пам’ятник гетьманові Іванові Мазепі.

Натхненником та організатором його спорудження став колишній дисидент, український політик, багаторічний голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський.

Тривалий час громада міста при підтримці усіх небайдужих українців збирала кошти на пам’ятник великому гетьманові. Долала опір градоначальників – нинішнього і попереднього.

Напередодні національного торжества монумент намагалися підірвати.

Невдовзі після відкриття – облили фарбою.

Забруднений пам’ятник Мазепі (фото ІВ «Полтавщина») Забруднений пам’ятник Мазепі (фото ІВ «Полтавщина»)

Відчищали пам’ятник добровольці з різних патріотичних організацій міста, передусім молоді депутати-«свободівці», та просто небайдужі полтавці.

За абсолютного ігнору з боку градоначальника Мамая. Він відмовився давати необхідні вказівки комунальним установам Полтави. Тож довелося активістам власним коштом замовляти вишку, закуповувати розчинники, губки.

Пропозиції забезпечити монумент цілодобовим відеоспостереженням також залишилися непочутими міським керівництвом.

Далі – гірше.

Під час чергової сесії Полтавської міської ради великорозумний мер (аякже, майже 50-річним він нещодавно вищу освіту нарешті здобув!) заявив, що пам’ятника Іванові Мазепі «не існує».

Майже дослівно: «На сьогодні на нього не має жодного документу. Тому, якщо, не доведи Господь, з ним щось трапиться, поліція не має права навіть кримінальну справу порушити. Пам’ятника не існує в природі. Звалити пам’ятник Леніну можна без документів, а узаконити пам’ятник вже складніше. Дозволу на пам’ятник немає, землі також».

Багато хто сприйняв ці слова чиновника як пряму вказівку «ватяним» вандалам – робіть далі свою чорну справу, вам за це нічого не буде.

Звичайно, Мамай, як осібний екземпляр із поганою освітою та доволі каламутними уявленнями про минуле, може мати власну політичну позицію, має право не поділяти патріотичні погляди на історичне значення Мазепи, його видатну роль в українському державотворенні.

Однак як вища посадова особа місцевого самоврядування у цій та багатьох інших ситуаціях наш одіозний градоначальник мав би припнути свого бездумного язика.

Та запитання в мене не до цього зарозумілого недоука.

«Ширку» з Мамаєм у полтавській міській раді утворили, зокрема, й представники партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Чому ж вони не осмикнуть войовничого невігласа, проросійськи налаштованого «совка», якому вочевидь муляє все українське?

Чи власні меркантильні інтереси, які вже доволі виразно простежуються у проголосованих більшістю рішеннях, нічим не відрізняють їх від «колег» із «Совісті України» – підпорядкованого меру угруповання, згуртованого жадобою збагачення?

Назву «достойників» поіменно.

Від БПП до міської ради обрані:

Глазов Олександр, студент,

Корчака Володимир, директор ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»,

Матвеєва Майя, директор приватного закладу «Міжнародна дитяча школа «Юний європеєць»,

Матковський Андрій, директор з економічних та фінансових питань ПП «Полтавасервіс інвест», попередник Мамая у кабінеті мера,

Мелкумова Юлія, начальник відділу продаж ТОВ «Комерц Еволюшн»,

Павлій Віталій, рід занять на сайті міської ради не зазначений,

Печериця Володимир, робітник станції Полтава-Київська,

Чередніченко Сергій, тимчасово не працює.

Панове, чи ж вам не зрозуміло, що коли Президент держави і лідер політичної сили, від якої ви обрані, називає Мазепу «справжнім символом українського спротиву Росії, прапором нашого руху до незалежності» та наголошує, що відкриття монументу гетьманові саме у Полтаві – це «подія не міського чи регіонального, а загальнонаціонального значення», а те непорозуміння, котре тимчасово займає крісло мера, уважає пам’ятник фікцією, і ви його базікання мовчки вислуховуєте, то відповідальність за цей колективний плювок у бік українських патріотів лягає й на вас.

Сподіваюсь, що керівництво партії «Солідарність» зважить на дивну позицію своїх полтавських представників. І спонукає їх до адекватного реагування на витівки знахабнілого у своїй безкарності українофоба.

Самому ж Мамаю, який добре вивчив свої права, але ніяк не втямить, що він має ще й обов’язки – у значно більшому обсязі, ніж пересічні громадяни, роз’яснюю.

Як чиновник міського рівня він має виконувати норми Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Вже преамбула цього нормативного акту чітко зазначає: «Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

А частина 2 статті 6 обумовлює, що до повноважень «виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить», зокрема, виконання «нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території» (п. 1), «подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (п. 2), «забезпечення захисту об’єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження» (п. 5), «інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам’яток, що знаходяться на їх території» (п. 18).

Тож якщо якихось паперів на узаконення пам’ятника Іванові Мазепі не вистачає, хай міський голова і водночас очільник виконкому Полтавської міської ради Мамай оголосить сам собі догану. За невиконання законів України і невміння належним чином організувати роботу своїх підлеглих.

Про автора

Ігор Гавриленко

Ігор Гавриленко

історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)

138
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему