6.05.2016 | 20:05

Чергове крутійство?

Суд над Трихною, призначений на 6 травня, не відбувся. Причина – не з’явилися адвокат обвинуваченого та прокурор.

Нагадаю, Дмитро Трихна, колишній заступник Полтавського міського голови Олександра Мамая, діючи в інтересах останнього, пропонував хабар судді Ларисі Гольник за позитивне рішення у корупційній адмінсправі свого патрона.

Адвокат захворів уже вдруге впродовж процесу, що розпочався 17 грудня минулого року.

На передостанньому засіданні, воно відбулося 7 квітня, захисник Трихни просив якомога більше часу, щоб осмислити покази свідків. Ними були: сам Мамай, його представника у справі, що розглядалася суддею Гольник, Олександр Ковжога – колишній заступник начальника міського управління міліції, а також Олександр Струков, голова Октябрського районного суду.

До цього слухання справи зривалося й з вини прокуратури області. Так, 5 січня «зійшов з дистанції» перший її представник Ярослав Толмачов, який звернувся до суду з проханням перенести засідання у зв’язку з реорганізацією відділу, де він працює. Прокурор не знав, чи має він повноваження підтримувати державне обвинувачення.

Пауза тоді тривала до 9 лютого.

***

7 квітня допитаний як свідок Мамай висловив упевненість, що через місяць – два він і Трихна перетворяться на потерпілих, а суддя, яка нібито провокувала їх до дачі хабара, буде обвинувачена в цьому злочині (відповідну справу за заявою мера розслідує прокуратура Полтавської області). Таку ж лінію захисту проводить адвокат Трихни Ігор Шеховцов.

Чи не для того весь час відкладається слухання справи?

У «власній» корупційній справі Мамай теж тягнув, сподіваючись на зміну судді. Брав лікарняні – в акурат у день суду. Використовуючи владні повноваження, надавав собі відпустки – тривалістю 1 день. Відправляв себе у відрядження – без виїзду до місця призначення.

9 місяців, з травня 2014 по січень 2015 року, Мамай уникав офіційних зустрічей із суддею Гольник. А потім, добившись її відводу, відправив у «декрет» і решетилівську суддю Оксану Олійник, яка отримала справу полтавського мера, однак після кількох засідань вирішила, що краще їй відновити відпустку з догляду за дитиною віком до 3 років, аніж наражатися на неприємності.

Така поведінка Мамая дала бажаний для нього результат. Голова Решетилівського райсуду Леонід Беркута, третій (!) суддя у справі, закрив її за спливом часу і не став досліджувати, як того вимагає Закон, вину чиновника, обвинуваченого у корупційному правопорушенні.

***

Можливе й інше пояснення зволікання з розглядом справи Трихни. Гласність Мамаєві не потрібна.

Решетилівський суд прикрив його справу тишком-нишком. Несподівано для всіх. Після першого туру останніх виборів міських голів, коли суспільна увага була прикута до підрахунку голосів і ймовірних порушень процедур голосування.

У процесі Трихни через неявку Мамая та інших названих вище свідків було зірване засідання 28 березня. Прокурор, якому суд доручав викликати цих осіб, пояснити причину їхньої неявки не зумів. Водночас йому було відомо, що Ковжога спілкувався з керівництвом обласної прокуратури. Представників ЗМІ й громадськості на те засідання зібралося чимало.

Об’явився ж Мамай тоді, коли на його явку ніхто не очікував. На Благовіщення.

6 травня журналістів й активістів прибуло значно більше.

Доречно згадати як адвокат Трихни переконував суд – іще на початку слухання справи, що вона не має ніякого суспільного інтересу, отже висвітлювати її нема потреби.

А суддя Юрій Куліш із надуманих підстав унеможливив відеофіксацію процесу.

В ухвалі Київського районного суду м. Полтави (тут, між іншим, триває розгляд справи Харківського міського голови Геннадія Кернеса – іншим суддею, і публічність йому не заважає) говориться:

«Суд вважає, що висвітлення в засобах масової інформації думок прокурора, обвинувачених, потерпілих та інших осіб, які будуть висловлені ними в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, може вплинути на показання недопитаних свідків, а тому з метою забезпечення принципів змагальності, доцільним є надання дозволу на відеозйомку судових засідань після ухвалення судом про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами».

Реально це означає, що зйомка у даній резонансній справі стане можливою тільки на стадії дебатів та оголошення вироку. Отаке єзуїтство.

Вірогідно, команда Мамая очікує, що після багатьох перенесених засідань увага до процесу знизиться.

Зараз суд повинен досліджувати об’єктивні докази – відео, зроблене в ході негласних слідчих дій.

Полтавському ж керманичу, вочевидь, дуже не хочеться, щоб зміст його розмови з суддею Гольник став надбанням громадськості. Бо тоді неправдивість його слів як свідка приховати вже не вдасться. А це – ще одна стаття Кримінального кодексу України:

«Стаття 384. Завідомо неправдиве показання

1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта […] – караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років».

І роль Мамая у намаганні вплинути на рішення судді Гольник та пропонуванні їй неправомірної вигоди, озвученої Трихною, стануть цілком очевидними. Бо поки що прокуратура спромоглася висунути обвинувачення тільки посереднику та не поспішає завершувати розслідування зазначених злочинів стосовно інших осіб. Відомий римський принцип – «is fecit cui prodest» (той зробив, кому вигідно) – прокурору Полтавської області Сергію Попову, схоже, невідомий.

Загроза обвинувачень у тому, що під присягою були дані завідомо неправдиві, узгоджені між трьома свідками показання, не може подобатися й псевдоборцю з корупцією Ковжозі (він очолює ціле Управління «Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» у Полтавській області).

І вже зовсім не личить лжесвідчити голові суду Струкову. До речі, саме у кабінеті цього «служителя Феміди», як твердив Трихна під час перемовин із Ларисою Гольник, обвинувачений у корупції градоначальник планував провести зустріч із суддею.

***

Раніше чи пізніше, цей а чи інший суд об’єктивно й неупереджено дослідить матеріали негласних слідчих дій і спростує брехню свідків. Потерпіла наполягатиме на притягненні їх до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань.

Доведеться прокуратурі на це належним чином реагувати.

Про автора
Ігор Гавриленко
історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)
Ігор Гавриленко
138
Останні публікації