Мамай. Бреше, як Сірко на вітер (IV частина)

15 травня минулого року переслідуваний УБОЗівцями з повісткою до суду Мамай, поквапом залишивши приміщення мерії, вочевидь не встиг поінформувати свою віддану соратницю, секретаря міськради Оксану Деркач, що він уже здоровий і сповнений жаги до роботи.

Змушена самостійно проводити заздалегідь анонсовану прес-конференцію, пані Деркач пояснила журналістам відсутність міського голови тим, що він, виконуючи вказівки медиків, одразу після сесії поїхав до лікарні. От тільки назви медичного закладу, де Олександр Федорович продовжує своє лікування, вона не знала.

І вийшов конфуз. Бо, як з’ясувалося згодом, того ж дня прудкий полтавський мер відправив себе у відрядження до Києва – з 15 по 19 травня – «для вирішення питань життєдіяльності міста».

Вірогідно через недугу, що раптово вразила Мамая у суді 12 травня, він утратив орієнтацію в часі. І не помітив, що два дні його відрядження, а саме 17 і 18 числа, випадають на вихідні.

Як би там не було, судове засідання 16 травня знову відбулося без участі фігуранта корупційної справи.

Присутнім у залі довелось обмежитися вислуховуванням інформації працівників УБОЗу. Ті повідомили, що міський голова відмовився прийняти повістку та не зробив відповідної позначки в документі, яка засвідчує її отримання. А помічниця міського голови, котрій міліціонери після від’їзду мера вручили інший примірник злощасної повістки, направила суду копію розпорядження свого шефа про самовідрядження.

Утім, нудитися учасникам засідання не довелося. Їх чекав захоплюючий відеозапис із елементами побутової трагікомедії, що несподівано перетворилася на напружений бойовик із втечею обвинуваченого від міліції на машині.

Відео переконливо продемонструвало, що 15 травня громадянину Мамаю О.Ф., попри його відчайдушний опір, таки вручили повістку до суду.

У суботу ж, 17 числа, чи то хворий, чи то відряджений до Києва мер підніс пресі та й усій полтавській громаді черговий сюрприз. Того дня ДЮСШ № 3 з плавання святкувало свій 50-річний ювілей. Зрозуміло, що наш спортивний міський голова, котрий 5 років відвідував «Дельфін», не міг оминути нагоди публічно виявити свої персональні пріоритети. На день народження закладу Олександр Федорович, як і годиться, прийшов із подарунком: мер передав школі 50 000 гривень на придбання спортивного інвентарю. Крім того міський голова подяками й грамотами відзначив тренерів та працівників ДЮСШ, а також разом зі своїми синами взяв участь у сімейній естафеті з плавання.

Фотографії засмаглого тіла сяючого здоров’ям керманича Полтави неабияк порадували жителів обласного центру, яких на початку тижня серйозно стурбувала його несподівана госпіталізація.

От тільки офіційна причина неявки мера до суду у п’ятницю, як і його попередня хвороба, почали виглядати якось непереконливо.

Винахідливий Мамай знайшов вихід і з цього конфузу. Якщо висловлюватися канцелярською мовою, то розпорядженням міського голови «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 15.05.2014 № 53-а «Про відрядження Мамая О.Ф.» від 19.05.2014 року № 55-а внесено зміни до п. 1 розпорядження міського голови від 15.05.2014 № 53-а «Про відрядження Мамая О.Ф.», а саме: цифри «19.05.2014» замінено цифрами «16.05.2014», цифри та слова «5 днів» замінено цифрами та словами «2 дні».

Виходило, що мер-ударник усі питання «життєдіяльності міста» вирішив у столиці достроково. За неповні 2 дні замість 5 запланованих (15 числа він півдня вів сесію міської ради і дістатися до Києва міг тільки по завершенні робочого дня, а 16 число випало на п’ятницю, коли багато установ працюють за скороченим графіком). Честь йому і хвала? Чи все ж таки ганьба?

22 липня Мамай остаточно усвідомив, що до Києва у відрядження він і на півтора дні не їздив. Тому ще одним власним розпорядженням скасував свій міфічний вояж до столиці та замінив його відпусткою тривалістю 1 день, 16.05.2014 року, без збереження заробітної плати.

Далі буде…