Неминучі порівняння
Офіційна Росія обурена порівняннями президента Володимира Путіна з лідером Третього райху Адольфом Гітлером.
Сьогодні, 22 травня, радник-посланець посольства РФ у Лондоні Олександр Крамаренко мав зустрітися з представниками Форін-офісу (так називається МЗС Великої Британії), щоб обговорити «обурливі висловлювання принца Чарльза у Канаді» про Путіна.
Росія домагається офіційних пояснень, заявляє, що такі слова «не роблять честі майбутньому британському монарху».
Краще б зусилля російського дипкорпусу спрямовувалися на угамування імперських амбіцій свого фюрера. Проте, схоже, у вищих ешелонах влади РФ не залишилося осіб, не заражених сучасною формою великодержавного шовінізму – рашизмом.
Російські дипломати, певно ж, вивчали історію міжнародних відносин. Тому мають розуміти, що, коли радянський тоталітаризм проголошується ледь не зразком державного устрою, а страхітливий диктатор Сталін – «ефективним менеджером», подібних порівнянь не уникнути.
Як це було в 1939 році, коли Гітлер і Сталін розв’язали Другу світову війну.
Такою була реакція тодішньої Британії на агресію двох тоталітарних режимів проти Польщі.
І коли рупор кремлівської політики Дмитро Кисельов заявляє, що за масштабом звершень нинішнього господаря Кремля «можна порівнювати лише з Йосипом Сталіним», хай не забуває про негативний бекграунд.
Використовуючи методи найкривавішого в російській історії правителя, ввійти в історію, звісно, можна – тільки слава ця виглядатиме ганебною.
До речі, непрямі порівняння Путіна з Гітлером у зв’язку з анексією Криму та подальшими діями РФ щодо Україні з вуст відомих політиків різних країн лунали вже не раз. Зокрема, аналогії між Путіним і Гітлером проводили екс-держсекретар США Гілларі Клінтон та міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.
