Проти кого та за що воював полтавець Сікалов?

Далі буде чимало «букв» (розділених на кілька частин) про те, як бутафорний патріот, колишній гендиректор «дочки» НАК «Надра України», що звалася «Полтавнафтогазгеологія», а до того кримінальник з «дівочим» прізвищем Сікало, у розпал війни з рф вів власні бойові дії:

• за доступ у фітнес-клуб преміум-класу (та 1 млн грн),
• за побитий у ДТП щойно придбаний джип «Wrangler» (та понад 1 млн грн),
• проти ненависної всім сікалам судді Лариси Гольник (і за …30 срібняків)
• та за доступ до надр.

ПРОЛОГ: «спецпризначенець» із колонії V «содоміти»

Кілька разів наштовхувався на виставляння Геннадієм Сікаловим себе військовослужбовцем. То він на власному «бастіоні» ледь не від імені всіх Збройних Сил учинив вереск навколо самим же вигаданих ексцесів – нібито облрада і якісь «медіасодоміти» принижують українських воїнів. То на порталі «Цензор.НЕТ» записався як «експерт з питань енергетики, учасник війни».

Я гадав – це такі ж побрехеньки, як вищі освіти Сікалова. У котрих він сам плутається.

Скажімо в 2014-му, коли ділку закортіло стати мером, він базікав, що закінчив Харківський університет внутрішніх справ. І вже за місяць – тому самому виданню – як «після армії закінчив Запорізький університет внутрішніх справ». А перед цим «служив у військах спецпризначення».

За війська спецпризначення Сікалов вочевидь видавав …Божківську виправну колонію № 16. Де відбував покарання за ч. 2 ст. 144 КК України. Тобто за вимагання.

У тому ж «навчальному закладі» він оволодів «наукою» отримання фіктивних дипломів. У медіа фігурують також згадки про закінчення Сікаловим: Івано-Франківського державного технічного інституту нафти і газу, Полтавського інституту економіки і права та, навіть, Московського університету міжнародного права.

До речі, саме відсутність реального диплому про вищу освіту стала причиною відсторонення від посади 13 листопада 2006 року та першого звільнення Сікалова з «Полтавнафтогазгеології» – після лише двох місяців директорства (потім у керівне крісло його кілька разів повертали прихильні до нього суди). 

А портал «Антикор» розповідає ще й про привласнення офіцерського чину: «У 2007 році Сікалов, будучи раніше судимим, незаконно отримав звання майора внутрішньої служби та був призначений на посаду заступника начальника ГУ МНС в Полтавській області. Відносно останнього був складений адмінпротокол відповідно до ЗУ «Про боротьбу з корупцією» та було звільнено з посади із позбавленням звання».

У мобілізацію «журналіста» та «громадського діяча» під час повномасштабної війни я не вірив. Поки не побачив у соцмережах відповідь військової частини на запит Інтернет-видання «Ми-Полтава». Отже, «борець із корупцією» служив у 148-му батальйоні 116-ї бригади територіальної оборони. З 1 квітня 2022 по 16 листопада 2023 року – запам’ятаймо ці дати.

БИТВА I: за «честь» ціною в «30 срібняків»

Як відомо з відкритих даних, батальйони 116-ї бригади базуються в кількох ключових містах Полтавської області. Один із них – у Полтаві.

Та Сікалов опинився не в ньому, а в тому, що має осередок у м. Миргороді.

«Територіальна віддаленість» не завадила Сікалову 5 серпня 2022 року подати до Октябрського райсуду Полтави позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Певно, знудившись «тяготами військової служби», Сікалов згадав пост, яким навесні 2019-го його атестувала суддя Гольник (відома багаторічним протистоянням корумпованій верхівці міста та недоброчесним «колегам»).

«Страждання» ділок оцінив у «30 шекелей» (тож ціну, відповідну своїм учинкам, усвідомлює).

До речі, в позові й решті процесуальних документів Сікалов зазначав полтавське місце проживання, а не якесь інше – аж до завершення того безглуздого процесу в апеляційній інстанції, що сталося тільки 3 жовтня 2023-го. Вказані обставини знаю, бо виступав у суді представником Лариси Гольник.

І зверніть увагу на «занепокоєння родини та близьких», особливо дружини. На втрати «робочого та вільного часу Позивача». Якось усе те мало нагадує реалії військового побуту. Не війна та служба в ЗСУ, а Fb-пост 3-річної давнини порушив «актуальні життєві плани» діяча.

Сікалову не вдалося добитися призначення «судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення». Натомість суд вирішив дослідити залучені нами докази і заслухати нами запропонованих свідків.

Злякавшись, Сікалов подав заяву про залишення позову без розгляду (тоді б він зміг повернути собі сплачений судовий збір). Однак розгляд вже розпочався, тож суд відмовив йому.

Довелося нужденному писати відмову від позову.

Тим самим «журналіст» позбавив себе можливості позиватися до судді Гольник вдруге. І втратив 1984,80 + 992,40 грн судового збору. А ще – надії відшкодувати з відповідачки свої витрати на професійну правничу допомогу та на вчинення різних процесуальних дій – за сікаловими розрахунками там мало набігти 33 тисячі гривень.

ДАЛІ БУДЕ

значно цікавіше