У мене цікавляться, що зі спільним комунально-приватним підприємством, яке опалюватиме 109-й мікрорайон. Зараз воно реєструється, а це процес непростий і відповідальний. Контролюю, пришвидшую і т.д., щоб воно запрацювало без збоїв.

Трохи про красиве, а саме – про квіти. Як ви вже знаєте, цього року ми вперше в Полтаві облаштували 1200 кв. м. нових клумб. Так от, зараз ці площі ще трохи збільшаться, й не тільки за рахунок клумб.

Покіс трави - здавалося б, дрібниця. Але якщо її не косити, то Полтава так би й далі стояла по шию в бур'яні.

У таку спеку не мити баки для сміття – справжній злочин. На жаль, у попереднє десятиліття це було правилом. Минулого року ми його змінили раз і назавжди – завдяки придбаній сучасній техніці.

Багато хто вже чув, а я зайвий раз нагадаю й підтверджу: взялися за комплексне відродження Ворскли. У попередні роки до неї нікому діла не було, тому вона цвіла і пахла – ну, так, у специфічному розумінні.

Почну не з узагальнення, а з показового прикладу. Центр Полтави, двір будинків на Пушкіна, 51а і Європейській, 20. Величезний смітник, руїни сараїв з небезпечними напівзаваленими погребами, бур’яни вище голови, де жили бездомні й помирали наркозалежні. І я не перебільшую, так воно й було.

Коли в листопаді минулого року вандали розкурочили інтерактивну дошку воїнів АТО на алеї Слави, я пообіцяв її відновити. Карантин, щоправда, вніс свої корективи, але зараз дошка вже стоїть на своєму місці й під’єднана до електромережі. Її вигляд такий самий, як був до руйнування.

Амброзія. Що я вам скажу про амброзію? Нічого, крім того, що кожного літа її треба знищувати. Знищувати системно, а не так, для «галочки», як було ще 2 роки тому.

Ще одна позитивна новина. Місто отримало другу партію автобусів для наших комунальних підприємств. Вперше за останні роки це відбувається системно.