Ночви для щасливих
Зробив ще одну спробу вирішити питання з водогоном в селі Щасливому.
Про перипетії цієї сумної історії я розповідав тут і тут.
Учора, на пленарному засіданні сесії Чутівської селищної ради, знову намагався максимально чітко і толерантно донести до місцевих депутатів та керівництва громади думку, що люди Щасливого таки мають право на воду. Вийшло як у старому фільмі: я їм про те як вирішують проблеми в ХХІ сторіччі, про Маска, теплий туалет та пральні машини, а вони про те “як космічні кораблі бороздят простори Великого театру”
Зі свого боку, як депутат обласної ради, я доклав зусиль, щоб артезіанська свердловина в Щасливому потрапила до обласної програми. Знайшли гроші. Справа залишалась за рішенням місцевої ради.
Але!
Не почули. Ні мене, ні людей.
Кажуть: “Ми не готові зарити в землю мільйон гривень заради «забаганки» декількох сотень жителів. Ми їм три колодязі вириємо і хай, як хочуть, чи насос ставляють, чи барабан вішають… Якась то вода і буде, на помитися, чи на борщ…”
Звичайно! Теплий душ - це забаганка, ночви - наше всьо, а борщ з колодязьної води, в якій зміст нітратів в шість разів вищий за норму, це ноу-хау кухарів-депутатів Чутівської селищної ради. З шеф-поваром-головою на чолі.
А в цей час уже розпочато ремонт тротуарів в селищному парку: старі бордюри демонтують, нові вже завезли, скоро плитку вкладати розпочнуть…
Красиво буде!
