Кобищанська балка: восьма книга серії "Історичні райони Полтави"
КОБИЩАНСЬКА БАЛКА (Історичні Кобищани, Очеретянка, та прилеглі до них території). Серія: Історичні райони Полтави) / Загальна редакція Леоніда Булави. Полтава, 2026. – 200 с.

Краєзнавче видання із серії «Історичні райони Полтави» є узагальненням результатів авторських досліджень та використання опублікованих джерел про історію колишніх південних передмість Полтави, а в наш час – історичних районів міста Полтава. Книга ілюстрована картами, планами, фото і фотомонтажами, виконаними або підібраними редактором та авторами книги. Більшу частину тексту й упорядкування матеріалів книги виконав Леонід Булава. Участь співавторів та інших осіб зазначена після або перед текстом частин книги, та на с. 198. Редактор вдячний усім, хто брав участь в дискусіях про цю місцевість, надавав уточнення, фото й інші матеріали.
Для істориків, краєзнавців, мешканців Полтави і гостей міста.
Ціна 1 примірника (для подарунку або власної бібліотеки) - 1000 гривень. Книга кольорова, багато ілюстрована, великого формату, в твердій обкладинці. Полтавська міська рада фінансує видання тільки 32-х примірників - для бібліотек громади. Решта замовленого тиражу - за передоплатою.
ЗМІСТ:
Короткий нарис природних умов території
Кобищанська балкова система і міжбалкові вододільні плато - «гори»:
Північний Кобищанський яр
Середній Кобищанський (Чорний) яр
«Панасова гора»
Південний Кобищанський яр (у верхів’ях – Кузнєцов або Кузнецький яр)
«Щемилівська гора»
Яр Очеретянка, Очеретянська і Куликівська «гори»
Нижня частина Кобищанської балкової системи (Кобищанський яр і його схили)
Гідроніми й гідрографія Кобищанської балкової системи
Про походження назв місцевостей
Про походження назви Кобища́ни
Про походження назв Очеретянка, Курилівка, Кулики, Щемилівка
Аналіз планів і карт різного часу, на яких відображена територія
Словник-довідник назв вулиць і провулків (сучасні та до перейменувань)
Перелік попередніх назв вулиць і провулків Кобищанів та Очеретянки
Історичні шари назв вулиць і провулків на Кобищанах і Очеретянці
Вулиці й провулки Кобищанів: аналіз розташування відносно форм рельєфу
Історія підприємств на Кобищанах, Очеретянці, Щемилівці, Куликах
Історія виробництва цегли в Кобищанській балковій системі
Ремісники і дрібні промислові підприємства (1892…1920 роках)
Підприємства по вул. Патріарха Мстислава №52 і вул. Панаса Мирного №14
До історії підприємства зеленого будівництва (Зеленбуду) на Кобищанах
Дачі на Кобищанах (початок ХХ століття)
Магазини на Кобищанах у 1960-х/1970-х роках
Заклади освіти і просвіти на Кобищанах
Гімназія № 8 ім. Панаса Мирного і її попередники
Єврейські заклади початкової освіти (до 1920 року)
Трудова школа №11 (загальноосвітня); для дітей із вадами слуху
Кобищанське народне (земське початкове) училище → школа №14
Благодійні організації, що діяли на Кобищанах на початку ХХ ст.
Заклади охорони здоров’я на історичних Кобищанах
Амбулаторія, поліклініка, лікарня на вул. Європейській, 101,101а
Полтавський державний медичний університет
«Медичне містечко» на історичних Кобищанах
Базовий медичний фаховий коледж і його попередники
Обласний санаторій для дітей з порушенням опорно-рухового апарату
Колишня Єврейська лікарня
Свято-Вознесенська церква на Кобищанах
Костьол Воздвиження Хреста Господнього
Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка
Огляд історичних кутків території, яка описується в цій книзі
Історичні Кобищани, які в наш час належать до Центру Полтави
(частини вул. Шевченка і Європейської; вул. Короленка, Садова, Миколи Дмитрієва)
Ближні Кобищани. Вулиця Патріарха Мстислава
Парк «Перемога». Колишній сад, а нині – «Гайок» на Кобищанах
Інші вулиці Ближніх Кобищанів (Стрітенська, Кобищанська)
Колишнє передмістя Курилівка і «Парниковий яр»
Кулики — хутір, передмістя, куток Полтави (вулиця Південна)
Дальні Кобищани. Вулиця Панаса Мирного та інші.
Щемилівська «гора» і Щемилівський промисловий вузол
Очеретянка - колишнє передмістя, історична місцевість у Полтаві
Із вражень і спогадів про Кобищани
«Забіяцькі Кобищани»
Родини й персоналії з Історичних Кобищанів та Очеретянки
Патріарх Мстислав (Степан Іванович Скрипник) і його родина
Фон-Беллі – власники цегельного заводу на Очеретянці; їхній родовід
Володимир Короленко в Полтаві
Трипольський Володимир Іванович – священик
Понятенко Прокіп Дмитрович – діяч українського визвольного руху
Постольник Яків Юрійович – учитель, репресований
Родина Убийвовк
Родина Почерняєвих
Родина Бражників – Закладних: кобищанські сторінки
Несвіцький Олександр Олександрович – лікар, громадський діяч
Іванченко Наталія Григорівна
Учителі: Нємченко Яків Микитович, Сидоренко Павло Олександрович
Кабачок Володимир Андрійович, та інші бандуристи на Кобищанах
Маловідомі художники на Кобищанах: І.А.Руденко, І.Г.Білявський, А.Г. Черкас
Любимов Євген Володимирович – художник
Курбала Євген Михайлович – художник
Казанцев Володимир Гаврилович – художник
Мощенко Костянтин Васильович – музейник, історик мистецтва
Олена Дяденко – художниця
Родина художників Гречановських
Дашевський Максим Андрійович – артист, про свій мистецький рід
Джерела й література про описаний куток Полтави.
Відомості про співавторів книги КОБИЩАНСЬКА БАЛКА (Історичні Кобищани, Очеретянка і прилеглі до них території).:
Булава Леонід Миколайович – ініціатор серії краєзнавчих книг «Історичні райони Полтави», автор більшості статей та ілюстрацій у цій книзі, редактор, укладач оригінал-макету. Кандидат географічних наук. У 1999-2015 рр. завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету, професор. Почесний краєзнавець України. Нині пенсіонер.
Торяник Ніна Костянтинівна – учителька початкових класів гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради. Упродовж багатьох років збирала матеріали про Кобищани (які увійшли в цю книгу), та про історію своєї школи (її тексти й фото – основа статті про гімназію №8).
Дашевський Максим Андрійович ‒ актор драми Полтавського академічного музично-драматичного театру (з 2019 р.). Упродовж багатьох років збирав матеріали про Кобищани, про свою родину, та про історію театрального й музичного мистецтва (все увійшло в цю книгу), про В.А. Кабачка та інших бандуристів.
Закладний Віталій Петрович – заслужений лікар України; народився й тривалий час мешкав на Кобищанах; автор понад 20-ти книг краєзнавчого змісту. Написав спогади про свою родину, про магазини на Кобищанах, про колишній стан дороги на вулиці Патріарха Мстислава, про лікаря й новатора медицини Олександра Несвіцького; подавав численні доповнення до інших тем.
Гужва Юрій Миколайович – краєзнавець, автор статті про Вознесенську церкву на Кобищанах, та священника Володимира Трипольського; на початку ХХІ століття записав спогади старожилів про Кобищани; надав електронні копії газетних статей про Кобищани першої половини ХХ століття.
Тютюнник Ольга Дмитрівна – директорка Літературно-меморіального музею Панаса Мирного, – про історію садиби письменника і його музей на Дальніх Кобищанах.
Ольховська Людмила Василівна – провідний науковий співробітник Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, – про історію цього музею, та статтю про В. Г. Короленка в Полтаві.
Подали до книги статті про свої родини і про себе:
Гречановський Олександр Ігорович – художник, про свою родину на Дальніх Кобищанах, спогади свої й батька, і найцінніше – фотокопії своїх творів про Кобищани й Очеретянку (із коментарями).
Тукова Тетяна Володимирівна (уроджена Лихошвай), кандидат філологічних наук, доцент – про свою родину, та мешканці будинку №62 по вул. Патріарха Мстислава; та цінні фото Кобищанів.
Лопушинська Валентина Петрівна – колишня учителька, – про родину Почерняєвих.
Іванченко Наталія Григорівна – журналістка, режисерка, продюсерка, членкиня Національної спілки кінематографістів України, – про свій професійний шлях.
Чіча Анна – про бабусю, бандуристку й педагога Любов Григорівну Кизименко-Непопушеву (с.177).
Шевчук Сергій Миколайович, доктор географічних наук – спогади про дитинство (с. 147).
Використані публікації: Анатолія Чернова, Петра Ротача, Тараса Пустовіта – про Понятенка П.Д.
(с. 159); Ірини Петренко та Юлії Помаз - про діяльність у Полтаві підпільної молодіжної групи на чолі з Оленою Убийвовк (с. 162); енциклопедичні статті Віталія Ханка – про художників І.А.Руденка, І.Г.Білявського, А.Г. Черкаса.
Редактором-упорядником книги враховані репліки й коментарі в facebook - групі «Кобищани: історія та люди» від: Артур Ароян, Володимир Муха, Наталія Дмитренко, Світлана Капко, В’ячеслав Шерстюк, Володимир Шедіві, Сергій Стеблій, Олена Абасова, Роман Гежа, Володимир Корсунський, Дмитро Левченко, Наталія Бушмакіна, Сергій Макаренко, Олена Антоненко, Алла Тимошенко, Андрій Волков, Наталія Харченко, Юрій Прогунов, Олександра Ємець, Юрій Репало.
Джерела фото або їхні автори вказані під фотографіями.

2 - Власне Кобищани.
3 - Очеретянка
4 - Щемилівський промисловий вузол
5 - Селища 1950-х років забудови.
