Служба точного часу в Полтаві (1920-1927 роки)
Любительська астрономічна обсерваторія зі службою точного часу в Полтаві, створена в 1920-му році за ініціативи Олександра Бенціановича Полякова (1899-1979) - тоді студента Київського університету, сина і внука власників чавуноливарного і механічного заводу (попередника Турбомеханічного). На початку 1920-х років обсерваторія входила до складу краєзнавчого музею, як його підрозділ.
На фото - обсерваторія зі службою точного часу, в якій кожен полтавець міг уточнити показники власного годинника, чи просто дізнатися точний час, - на фоні водонапірної башти (зруйнованої в 1943 році).
Астрономічні й геодезичні прилади для роботи служби дісталися в спадок від Полтавського Кадетського корпусу, який припинив існування в 1919 році.
Після від'їзду в 1923 р. О.Полякова до Москви, завідувачем обсерваторії - лектором музею і педінституту був Олександр Романський. Коли й той виїхав до Москви в 1927 р., обсерваторія була передана педагогічному інституту:
Метеомайданчик і споруда для телескопу - власність педінституту (кінець 1920-х років)
Обсерваторія при педінституті діяла навіть у час німецької окупації (керівник - О.І.Постоєв, в еміграції - засновник бразильської астрономії; обсерваторія в Сан-Паулу носить його ім'я). Її сліди губляться в 1943 році (швидше за все, була знищена).
По центру (руки в кишені) - завідувач, професор Язєв Іван Наумович (1895-1955), репресований у вересні 1937 р.
Не зайве додати, що в середині 1930-х років заснований О.Поляковим у 1920 р. любительський астрономічний гурток (діяв до 1927 року) був оголошений "антирадянською терористичною організацією", а всі його учасники заарештовані і засуджені (О.Романський розстріляний). Бо чекісти висунули версію: "За допомогою телескопа в Полтаві ці вороги радянської влади готували замах на товариша Сталіна". Постраждалим у цій справі був і завідувач відділу природи краєзнавчого музею Микола Іванович Гавриленко (засуджений на 5 років радянських концтаборів).
