Чим є Музей історії Полтавської битви для Вас?
Нинішні перипетії навколо нових / старих сенсів музею історії Полтавської битви багато в чому співзвучні з реальними подіями 1709 року: розкол козацтва і козацької еліти, байдужість / відстороненість посполитих і міщан (які продовжували виживати), втеча й позбавлення власності тих, хто пішов за Мазепою, і створення нової "еліти" (з набуттям власності) - хто пішов під Петра.
Для когось у наш час цей музей - стовп русского міра, який чекає на повернення нового царя, для когось - гордість, що живе в місті, яке через цю битву стало відомим; для когось - символ приниження й геноциду українців з боку русскіх загарбників; хтось шукає в цих подіях кумирів, а для когось - робоче місце. Історичні й особистісні виміри химерно переплітаються.
Колись, можливо, всі ці площини і виміри будуть відображені в музейному просторі: кожен із них знайде своє місце. А зараз - війна. Війна з тими, хто хоче повернути собі цей символ імперії, і знову, як після 1709 року, зробить край малолюдним, а українців знищить остаточно.
Сама назва "Музей історії Полтавської битви" для різних людей несе різні сенси. Музей створювався під 200-річчя битви, яке майже співпадало в часі з 300-річчям правління династії Романових, - тому його завданням було прославляння імперії й імператора. На початку 1950-х відновлення музею - це символ неперервності існування імперії, від петровської до сталінської. Це - матриця, яка тривалий час проявлялася в діяльності музею.
Як на мене, то це, скоріше, символ трагедії й приниження українців. Через розкол, через зраду, через байдужість. Через каторжні роботи на спорудженні нової столиці імперії, й "Української лінії" на півдні нинішньої Полтавщини.
"Чрез незгоду всі пропали - самі себе звоювали"
(ці слова приписують Іванові Мазепі).
Але за ці 300+ років ми, українці, все ж, вижили й тепер маємо державу. Ось про цю живучість, попри все, й має бути музей. А не тільки про військові маневри двох сторін протистояння (московитів і шведів) у червні 1709 року, - за мінімальної участі украънських козаків по обидві сторони.
перед відкриттям "Інвалідного будинку"
