Розмір тексту

Іван Рибаков - історик і громадський діяч у Полтаві (1919-1924 рр.)

До 29 березня триває голосування за перейменування 99 вулиць громади. Один із варіантів - вул. Івана Рибакова. Про цю людину - нижче.https://consult.e-dem.ua/polls/1260

Іван Рибаков. Фото 1922 і 1949 років.

РИБАКОВ Іван Федотович (1890, Херсон – 1963) – архівіст, педагог, фахівець з економічної  історії та історичної  демографії, другий керівник історико-філологічного факультету товариства "Просвіта" в Полтаві, директор Полтавського інституту народної освіти та губернського архіву.

Навчався на юридичному й історико-філологічному факультетах Московського університету й закінчив останній у 1915 р. Був запрошений для підготовки  до професорського звання по кафедрі історії  (в аспірантуру). У 1912 р. розпочав педагогічну діяльність на московських вечірніх педагогічних курсах. У  1915 - 1918 рр. – викладач гімназій. У 1917 р. читав лекції на учительських курсах в різних містах. В 1918 - 1919 рр. працював у Головному управлінні архівних справ, лектором педагогічних курсів.

 У травні 1919 р. переїздить до Полтави  де за рекомендацією професора історії Ю.В.Готьє обраний професором Полтавського історико-філологічного факультету. Був помічником декана і деканом цього факультету (10.1919 - 04.1921). Брав активну участь не тільки в освітньому, але й культурному та релігійному житті Полтави (зокрема, активно підтримував автокефалію української православної церкви). будучи етнічним росіянином, швидко вивчив українську мову й писав нею наукові праці. Із 10.1919 р. – редактор  двотижневого просвітницько - педагогічного часопису «Українська культура». Підготував до видання «Нариси з методики навчання історії», які в 1920 р. розпочала видавати «Просвіта» (однак за браком коштів не змогла закінчити це видання; доля рукопису невідома). 

У 1920 - 1923 рр. виконував також обов’язки завідувача губернського архівного управління. Ректор Полтавського інституту народної освіти (03.1922 - 11.1923). Відсторонений від посади й замінений на ректора - комуніста (щоб розірвати з традиціями  історико-філологічного факультету). У 1923 - 1924 н.р. викладав курси «Історія європейської культури», «Економічна географія України» тощо. 

У ПІНО І.Ф. Рибаков залишався до 05.1924 р., коли звільнився у зв’язку з призначенням  на роботу в Ленінградському відділі Центрального архіву  (готував видання до історії заводів міста). У Ленінграді працював також у вищих навчальних закладах, співпрацював із Товариством дослідників української історії, письменства та мови (вів переписку з М.С. Грушевським).  З початку 1930-х до 1949 р. був доцентом багатьох закладів вищої освіти в Москві (МДУ імені М.В. Ломоносова; інституті народного господарства імені Г.В. Плеханова; промисловій академії; інститутах інженерів комунального господарства; фінансово-економічних і рахункових наук; технологічного інституту харчової промисловості). У 1949 - 1952 рр. – завідувач кафедри політичної економії Ленінградського державного університету (до кінця життя – її доцент). Кандидат економічних наук. Працював над докторською дисертацією «Город и городское хозяйство в России в 70-х – 90-х  гг ХIX века» (збереглася частина рукопису). 

На жаль, щоденники цього професійного історика за 1919 - 1924 рік про перебування в Полтаві не тільки   не опубліковані, але навіть не вивчені! У свій час їх відмовилися прийняти в Полтаві, а тепер вони в Москві. Сподіваємося, що мине небагато часу і після Перемоги України ми до цих безцінних історичних джерел дістанемося :) 

Публікації й рукописи, відомі укладачеві:

  1. Рибаков І.Ф. Міське населення і соціяльні революції в Європі ХІІІ - XV вв. – Полтава, 1920. – 32 с.
  2. Рибаков І. 1825 - й рік на Україні // Україна: Науковий Двомісячник Українознавства / Під ред. акад. Михайла Грушевського. – Кн.6. – Київ, 1925. – С.5 - 24.
  3. Рибаков І., 3 матеріялів «освѣдомительнаго бюро» при полтавському губерніяльному старості // Доповіді за 1927 рік Ленінградського Товариства дослідників української історії, письменства та мови.
  4. Совісний суд на Україні // Науковий Збірник Ленінградського Товариства дослідників української історії, письменства та мови. За редагуванням В. Перетца. – Київ, 1928.
  5. Рибаков І.Ф. До характеристики доби кризи „ancien regime“ на Україні// Науковий Збірник Ленінградського Товариства дослідників української історії, письменства та мови. 3а редагуванням В. Перетца. – Київ, 1928.
  6. Рибаков Ів. Освіта на Україні за часів денікінщини // Доповіді за 1927 рік Ленінградського Товариства дослідників української історії, письменства та мови.
  7. Рыбаков Иван Федотович. Под пятой Добрармии (Деникинцы в Полтаве) / Воспоминания. Рукопись. [1920 - е] – 61 с. / Фонд Научно - исследов. отдела рукописей Российской государственной библиотеки. – Ф. 714. – 1. – 19.
  8. Рыбаков Иван Федотович. Воспоминания (1919 - 1921). Рукопись, 1958. – 98 листов (2 части). Фонд Научно - исследовательского отдела рукописей Российской государственной библиотеки.  – Ф. 714. – 2. – 2.
  9. Рыбаков Иван Федотович. Воспоминания (1921 - 1924). Рукопись, 1958. – 88 листов. – Фонд Научно - исследовательского отдела рукописей Российской государственной библиотеки. –  Ф. 714. – 2. – 3.

Про автора

Леонід Булава

Леонід Булава

Краєзнавець, географ

71
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему