Кукоба Анатолій Тихонович (1948-2011)

Із 12 до 26 грудня 2022 р. відбуватиметься громадське обговорення щодо перейменування 78 вулиць Полтави, названих на честь політиків і військових. 

Школярі  покладають   вінки й квіти до пам'ятника.....

Під №2 в перелікові значиться вул. Анатолія Кукоби. Як зазначено в короткій пояснювальній записці: "Кукоба Анатолій Тихонович (1948-2011) — міський голова Полтави (1990-2006). Секретар Полтавського міськкому КПУ наприкінці 1980-х років.  Відношення населення  Полтави є дуже неоднозначним і до результатів його діяльності на посаді, й способу перейменування попередньої назви на його честь у 2016 році".

Особистість Анатолія Тихоновича Кукоби відображає на персональному рівневі долю керівного працівника на зламі епох: від "розвинутого соціалізму" - до "нерозвинутого капіталізму"; від комуністичної партократії - до химерної "демократії" (транзитом через автократію кучмівського часу). Персоналія, яка могла б зацікавити талановитого романіста (а не автора хронік на замовлення, який звик працювати зі штампами "епохи розвинутого соціалізму"). Тобто об'єкт, як то кажуть, цікавий, багатовимірний, і аж ніяк не плоский.
Не менш цікавим є спостереження за оцінщиками персоналії цього міського голови Полтави в 1990-2006 роках. Ох, який же широкий діапазон цих оцінок:
- від колишніх віруючих в лєніна й комунізм, яким показали пальцем на ікони, і сказали молитися тепер на них, -
- до тих, хто бачить у ньому тільки кримінального авторитета.
--------
Для назв вулиць підбирають персонажі, які годяться бути іконами певної Віри. Бо як не крути, а Віра (у когось / в щось) багатьом людям просто необхідна.

І з цих позицій схиляюся до того, що іконізація А.Т.Кукоби частиною мешканців Полтави на даному історичному етапі шкідлива для майбутнього міста й України. Бо вона вічно буде тягнути нас назад - в нудьгу за совком, в "русскій мір", битва з яким може бути порівняно швидко виграна на полі бою, але програна в головах дуже багатьох жителів. На рівні інстинктів.
Моє відношення до часу і цієї персоналії - з розумінням; погляд трішки збоку. Але непокоїть тяга багатьох людей до "сильної руки", хазяїна (в сенсі соціалістичних, патерналістських стереотипів). Це погано закінчиться, врешті решт.
За законодавством України, меморіалізація в назвах - це лише одна із форм вшанування персоналій. Хто-хто, а Анатолій Тихонович меморіальними відзнаками не обійдений (від двох пам'ятників - до книг).

Ну й найголовніше: якщо сумніваєтеся, як вчинити - вчиняйте за ЗАКОНОМ. А що каже Закон? А Закон по декомунізацію від 2016 року (й інші, пов'язані з ним) тлумачить однозначно: якщо людина займала посаду в керівних органах КПРС БУДЬ-ЯКОГО РІВНЯ, то її прізвище-ім'я категорично заборонено використовувати в назвах вулиць, провулків, проспектів тощо. А.Т.Кукоба перебував на посаді ДРУГОГО СЕКРЕТАРЯ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ. Крапка. І цей Закон НЕ передбачає жодних вийнятків.