Розмір тексту

БЕРЕКІВКА - забуте передмістя Полтави

БЕРЕКІВКА - у 1910-х / 1920-х роках - назва передмістя Полтави.

 Межі цього передмістя в 1910-х роках: від  Героїв АТО на півдні - до кладовища на півночі (знесеного в 1930-х/40-х роках). На сході Береківка трішки не доходила до вул. Кобеляцької (Європейської); очевидно, її  східна межа - орієнтована по лінії "північ - південь" частина пров. Гайдарівського; на заході межа Береківки - провулок Колективний. Центральною вулицею цього передмістя тоді була  Слюсарна (тепер - Бояна), та прилеглий до неї  пров. Гайдарівський (тепер - вул. Гребінки).

Засновником хутора з кінця ХІХ століття, який пізніше розрісся й отримав статус передмістя Полтави був власник землі - козак Никифор Гнатович Берека (що, зі слів його потомків, прибув у Полтаву із Таврії; станом на 1897 р. проживав на вул.Щербанівській, тепер - вул.Кагамлика). Від імені засновника й назвале село, а пізніше - передмістя Полтави. Ця назва нині майже забута.

У переліках населених пунктів 1898 і 1910 років поселення з такою назвою не числиться. На планах 1900-1912 років ця місцевість названа  "Новоселівка". Колись Новоселівкою називали й район біля сучасного центрального ринку. Але Новоселівок у Полтаві було 5 чи 6. Так щоразу називали район нового заселення.  Тільки десь  у 1912-му році  тодішнє передмістя змінило назву із "Новоселівка" на "Береківка" (швидше за все, після смерті першого власника цих земель, на згадку про нього). Таким чином назви   початку ХХ ст.: "Новоселівка" / "Береківка" / "Голодрабівка" відносять до однієї й тієї ж місцевості, яка, щоправда, розширювалася на південь.

Новоселівка (=Береківка, =Голодрабівка) станом на 1912 р. 
Хрестиками позначене міське кладовище, нині закрите

За списком населених місць 1912 року  дєрєвня Береківка налічувала 635 жителів (330 - жіночої й 315 - чоловічої статі). 
Станом на 1912 рік і до 1919 року цегельним заводом із гофманівською піччю в  Береківці володів син засновника - Василь Никифорович Берека (у 1921 р. націоналізований цегельний завод комунгоспу числиться по Гайдаровському провулкові). Швидше за все, землю він або його батько розпродав бажаючим, і тому хутір так швидко перетворився на село, а потім і на передмістя.

По пров. Слюсарному №17 до 1917 року вже діяло Береківське земське початкове училище. Цікаво, що по пров. Слюсарному №18 у 1912 році відкрита Рудківська земська початкова школа (за назвою сусіднього з Береківкою передмістя - Мала Рудка). Обидва села розташовувалися у вершинах балочок, які далі на захід зливалися і утворювали більшу балку - Пушкарівську, на дні якої тече річка Вільшана. Струмки ж по дрібніших балках мали назву "Рудька".

Після встановлення радянської влади взимку 1919 року в с.Береківка Полтавської волості утворилася окрема сільрада, діяла місцева "Просвіта". За списками, укладеними головами сільради і комбіду тільки бідняків у будинках цього передмістя налічувалося 935 осіб. Значить усього було біля 1000 жителів. 

 У 1920 р. по Гайдаровському провулкові згадується чавуно-ливарний завод з механічною майстернею (власник ще з довоєнних часів - Колечко Іван Іванович). У Береківці діяли 3 підприємства м'ясних виробів (власники: Верхола Андрій Іванович, Сидоренко Юхим Матвійович, Черниш Гаврило Якович), два миловарних заводи на відходах підприємств із виробництва м'яса ("Парфюмерія" й "Радикал" на Слюсарному пров. №16, і там же - свічковий завод; їхній власник - Толчинський Ілля Маркович), прачечна Губутилю по пров. Гайдаровському.

Береківка і сусідні села-передмістя Полтави на плані 1925 року

Як бачите, на плані Полтави 1925 року до Береківки віднесли не тільки перелічені раніше, але й  вулиці та провулки на південь від вул. Рогожанської / Красіна (аж до Тряпичного провулку, перейменованого на вул. Фурманова, а з 2016 року - вул.Гетьмана Сагайдачного). Очевидно, Береківка швидко розросталася в бік раніше не заселених земель, на південь.
 

За переписом 1926 року передмістя Береківка стало зовсім маленьким. У ньому налічувалося 29 хат, у яких жило 47 сімей, усього - 179 мешканців, у т.ч. 101 - жіночої і 78 - чоловічої статі). Яка причина такого різкого зменшення чисельності населення Береківки в середині 1920-х, порівняно з 1912-1919 роком - сказати важко. Як версія, частина його території була вилучена зі складу цього передмістя й віднесена до сусіднього передмістя - Антонівка (на північний захід і захід від Береківки).
 

Восени 1929 року передмістя Береківка було включене до складу Полтави. Але ще на планах 1930-х / 1940-х років Береківка позначена як історичний район міста. 

Вулиці й провулки  історичного району Полтави "Береківка"  станом на 1932 рік

Вже з 1960-ті років про цю назву історичного району Полтави майже забули, оскільки замість приватних садиб тут виросли багатоповерхівки, а корінних жителів Береківки розселили зі своїх садиб.
 

Береківка на плані кінця 1930-х  або  1940-х років.
У наш час оконтурити історичний район важко: він майже повністю перебудований 

При використанні  статті чи її частини посилання на автора і джерело є обов'язковим

Про автора

Леонід Булава

Леонід Булава

Краєзнавець, географ

70
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему