Брестський провулок: варіанти нових назв.

Провулок Брестський від 1962 року носить назву від міста Брест в Республіці Білорусь. Попередня назва - пров. Другий Каховський. Розташований у південній частині селища, яке досі носить ім'я Вороніна (раніше - село і район міста - Кривохатки). 

Схвалені для внесення до списку на голосування такі пропозиції громадян:

1. Берестейський провулок. На честь Берестейщини – історичного регіону в басейні середньої течії Західного Бугу (із цією землею пов’язана і попередня назва провулку). 

2. Більського городища пров. На честь Більського городища скіфського часу - ймовірно, міста Гелон (біля с. Більськ на північному сході Полтавщини). 

3. Івана Марчука ("Бреста")  пров. 
Іван «Брест» із перших днів війни захищав Україну від російської агресії і стояв біля витоків формування полку імені Калиновського. Мав винятковий авторитет серед солдатів, полку. Він був відданим сином білоруської землі і вірив у майбутнє вільної Білорусі. 

У 2015 році він став на захист України у зоні АТО-ООС. Хлопець був родом із Бресту, тож позивний собі вибрав на честь рідного міста. З початку повномасштабного вторгнення Марчук долучився до створення батальйону імені Кастуся Калиновського, який згодом переріс у полк (до цього військового формування приймають білорусів, які їдуть захищати Україну). За словами побратимів, «Брест» став обличчям полку і сприяв вступу до нього сотень громадян Білорусі. Сам Марчук очолив один із батальйонів під назвою «Волат», оскільки мав великий бойович досвід (у т.ч. - служби в складі "Французького іноземного легіону"). 

26.06.2022 року батальйон брав участь у стримуванні танкового прориву рашистських окупантів у районі Лисичанська, під час якого командир Іван Марчук загинув. Йому було 28 років.

4. Литовський провулок: на знак вдячності литовському народові за підтримку народу України в супротиві російській військовій агресії.

За погодженням із ОСН селища Вороніна, робоча група проголосувала проти власної ж ініціативи про перейменування пров. Брестського на пров. Кривохатки (таку історичну назву пізніше отримає один із проїздів селища, на якому немає садиб).