Розмір тексту

Чамарин яр і полтавський рід Чамара (шляхта й козаки)

ЧАМАРА (Чамаренко) – козацький рід, іменем якого названий «Чамарин яр» (балка) на Павленках. До ХІХ століття таку ж назву мало урочище і хутір у ньому, який з початку ХІХ століття розрісся до передмістя Полтави - Павленки.

Czamara - прізвище польського походження. Означає польський патріотичний костюм. В українську мову увійшло видозміненим ("Чумарка"). Перший склад полтавської козацької шляхти, як правило, мав походження із українсько-польської шляхти (у т.ч. Мартин Пушкар, Яків Горбонос, Дахно Чамара та інші), а іноді - із євреїв-вихрестів.

https://pl.wikipedia.org/wiki/Czamara

У ХVІІ столітті цей рід відігравав помітну роль у Полтавському полку. Уперше шляхтич Дахно Чамара (Чамаренко) згаданий у документах Полтавського полку з початком Визвольної війни – як козак (1649). Дахно Чамаренко - осавул полтавської городової сотні в 1658-1661 і 1665 р. ; полтавський наказний полковник у 1666 році.

За актами Полтавського полкового уряду другої половини XVII ст. також згадуються: Стефан Чамарин брат; Герасим Чамара значковий товариш у 1665, 1670, 1671 рр.; Леско Чамаренко у 1667 р.

У компуті 1726 року Полтавської першої полкової сотні Григорія Черняка серед козаків кінних сотенних із с. Павленки і Яківці є Андрій Чамара та Іван Чамара.

У 60-х роках ХVIII століття в документах  є опис хутора в урочищі Чамарин (Чемарин) яр, створений, очевидно, як виселок села Павленки:

*Яр Чемарівський, урочище // Румянцевський перепис населення Лівобережної України (1765-1766 роки). ПОЛТАВСЬКА ПЕРША СОТНЯ. – Центральний державний історичний архів України. — оп. 2, кн. 58, арк. 98—99, 105; кн. 279, арк. 1—50.

На картах 1780-х років бачимо, що хутір вже перетворився на село Чамарин яр (російський картограф підполковник Тьомкін цю назву написав зі спотворенням, па русскі:  " дєрєвня Чекмарёвский яр". На початку ХІХ століття це поселення на картах вже називається "Павленський яр". Очевидно, коли в 1790-х роках Павленки в сусідньому Павленківському яру (тепер там розташоване селище Тарновщина і дендропарк) було розділено між колишньою козацькою старшиною, яка отримала звання російських дворян,  на маєтки, то вільні козаки, які не захотіли ставати кріпаками свого колишнього начальства, перебралися в Чамарин яр і швидко його заселили. Ще до кінця 1910-х років передмістя Полтави Павленки було козацьким. А західна частина вулиці Овражної (до сучасної вул. Панфілова, тоді - Заводської) входила до складу Павленок.

У списках домовласників Павленок за 1896 рік по провулку Гострому (нині – вул. Мясоєдова, на лівобережжі Тарапуньки), згадуються: спадкоємці козака Андрія Івановича Чамари і козак Василь Іванович Чамара. Тому не виключено, що саме там розміщувався хутір ще з другої половини ХVІІ століття (орієнтовно – напроти садиби Мясоєдових, з протилежного боку Чамариного яру або на його днищі).

У Чамариному яру розташована вулиця Овражна. Їй би доцільно повернути історичну назву (українізувати): вул. Чамарин яр, і відродити хочби таким чином його  славну козацьку історію.

Колишній хутір Чамарин яр - це "щит" між вул. Шведською й Мясоєдова та р. Тарапунька

Про автора

Леонід Булава

Леонід Булава

Краєзнавець, географ

79
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему