Розмір тексту

«Ми маємо це сказати: Росія – фашистська країна»

19 травня в газеті "Нью-Йорк Таймс" було опубліковано статтю відомого  історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера  з глибоким аналізом російського фашизму та його природи. Переклад статті:

Фашизм ніколи не був переможеним як ідея. Як культ ірраціональності та насильства, він не міг бути переможений як аргумент: поки нацистська Німеччина здавалася сильною, європейці піддавалися спокусі. Тільки на полях битв Другої світової війни фашизм був переможений. Але тепер він повернувся – і цього разу з країни, яка веде фашистську війну на знищення. Це - Росія. Якщо Росія переможе, то фашисти у всьому світі будуть раді.

Ми помиляємось, обмежуючи наші страхи перед фашизмом гітлером та Голокостом. Фашизм зародився в Італії, був популярний у Румунії – де фашисти були православними християнами, які мріяли про очисне насильство – і мав прихильників по всій Європі (і в Америці). У всіх своїх різновидах він був пов'язаний із міфами про тріумф волі народу і його лідера над розумом.

Сьогоднішня Росія відповідає більшості критеріїв до визначення поняття "фашизм". Вона має культ одного лідера, - Володимира Путіна, якого підтримує понад 4/5 населення країни. Вона має культ мертвих, організований навколо Другої світової війни. Вона має міф про минуле золоте століття імперської величі, яке має бути відновлено за допомогою війни «зцілюючого насильства» - вбивчої війни проти України.

Подібність між війною гітлера та путіна разюча. Кремль визначає Україну як штучну державу, чий єврейський президент доводить, що вона не може бути справжньою. Після знищення влади в Києві, на думку Кремля, маси з радістю приймуть російське панування. Сьогодні саме Росія відмовляє світові в українському продовольстві, розбомблюючи елеватори, чи вивозячи з них зерно (на окупованих територіях), чим загрожує голодом у глобальних масштабах.

Багато хто не наважується вважати сьогоднішню Росію фашистською, тому що сталінський радянський союз визначав себе як антифашистський. Але пам'ятаємо, що в 1939 році радянський союз приєднався до нацистської Німеччини як фактичного союзника, і дві держави разом вторглися до Польщі. Нацистські промови передруковувалися в радянській пресі, а нацистські офіцери захоплювалися радянською ефективністю у масових депортаціях. Але сьогодні росіяни не говорять про цей факт, оскільки закони про історичну пам'ять роблять це злочином. Друга світова війна є елементом історичного міфу  путіна про   втрачену велич. Росія заявляє про себе як про жертву і присвоїла виключно собі заслугу за перемогу. А про факт, що сталін припустився Другої світової війни, вступивши в союз з гітлером, замовчується.

Гнучкість сталіна щодо фашизму - це ключ до розуміння сьогоднішньої Росії. При сталіні фашизм спочатку був байдужий, потім був поганий, потім був добрий, поки гітлер не зрадив Сталіна і Німеччина не вторглася в Радянський Союз - і тоді він знову став поганим. Але ніхто так і не визначив, що це означає. Це була коробка, в яку можна було покласти все, що завгодно. Комуністів судили на показових процесах як фашистів. Під час холодної війни в СРСР фашистами стали називати американців та англійців. І «антифашизм» не завадив сталіну у своїй останній чистці обрати своєю мішенню євреїв, а його наступникам – прирівняти Ізраїль до нацистської Німеччини.

Радянський антифашизм, інакше кажучи, був політикою «ми і вони». У Росії ХХІ століття "антифашизм" став просто правом російського лідера путіна призначати ворогів. Реальні російські фашисти, такі як Олександр Дугін та Олександр Проханов, отримали слово в засобах масової інформації. А сам путін спирався на роботи фашиста Івана Ільїна, який активно працював період між світовими війнами. Для президента путіна «фашист» чи «нацист» - це просто той, хто виступає проти нього чи його плану знищення України. Українці – «нацисти», тому що вони не визнають себе русскімі та опираються його волі.

Мандрівник у часі з 1930-х років легко визначив би режим Путіна як фашистський. Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як очисний акт насильства та масові поховання вбитих навколо українських міст роблять усе це цілком очевидним. Війна проти України – це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики. Інші народи існують тільки для того, щоб бути колонізованими. Росія ніколи не може бути винною (через своє стародавнє героїчне минуле). Існування України – це вигадка, результат міжнародної змови. Війна – це відповідь на нього. Таке путінське трактування історії підтримала бількість населення росії.

Оскільки путін говорить про фашистів як ворогів, нам, можливо, важко зрозуміти, що він сам є фашистом. Але у війні Росії проти України слово "фашист" (у путінській інтепретації) означає просто "ворог-недолюд" - той, кого росіяни зобов'язані вбити. Мова ненависті, спрямована проти українців, полегшує їхнє вбивство, як ми бачимо у Бучі, Маріуполі та в усіх частинах України, які перебувають під російською окупацією. Масові поховання - це НЕ випадковість війни, а очікуваний наслідок фашистської війни на знищення України і її народу.

Фашисти, які називають інших людей «фашистами», - це фашизм. Це кінцева точка, де мова ненависті інвертує реальність. Пропаганда в російських ЗМІ лягла на добре унавожене поле імперської самосвідомості більшості російського народу. Вона -  апогей волі над думкою. Називати інших фашистами і самому бути фашистом - ось основна практика путінізму. Джейсон Стенлі, американський філософ, називає це «підривною пропагандою». Я назвав це «шизофашизмом». В українців є найвитонченіше формулювання. Вони називають це «рашизмом».

Ми розуміємо про фашизм більше, ніж у 1930-ті роки. Тепер ми знаємо, до чого він привів. Ми маємо визнати наявність фашизму, бо тоді ми знаємо, з чим маємо справу. Але визнати його - значить скасувати його. Фашизм - це культ волі, від якого походить вигаданий світ (міфи) росіян. Це містика людей, які «зцілюють» світ насильством, і ця містика підтримуватиметься пропагандою до кінця існування фашистської росії. Міф можна зруйнувати лише демонстрацією слабкості лідера. Фашистський лідер має бути переможеним, а це означає, що ті, хто протистоїть фашизму, повинні зробити все необхідне, щоб перемогти його. Тільки тоді міф  розвалиться.

Як і в 1930-ті роки, демократія зараз відступає у всьому світі, а фашисти перейшли до переможної, на їхню думку, війни зі своїми сусідами. Якщо Росія переможе в Україні, це буде не просто знищення її державності й демократії силою, хоч і це погано. Це буде деморалізація демократій у всьому світі. Ще до війни друзі Росії – Марін Ле Пен, Віктор Орбан, Такер Карлсон – були ворогами демократії. Перемоги фашистів на полях битв підтвердять, що сила дає право, що розум – це для тих, хто програв, що демократії мають зазнати поразки.

Якби Україна не чинила спротиву, це була б темна весна для  усього світу. Якщо Україна не переможе, на світ чекатимуть десятиліття пітьми.
 

Про автора

Леонід Булава

Леонід Булава

Краєзнавець, географ

74
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему