Думки з приводу фінзвіту Полтаватеплоенерго за 2013 рік
«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» (м. Полтава) звернувся до мене з проханням проглянути фінансовий звіт Полтаватеплоенерго за 2013 рік і висловитися щодо побаченого.
Чи все там нормально.
Звіт розміщений за цим посиланням:
***
Звіт складений у дещо нетиповій формі.
У вигляді такого собі рекламного буклета.
І наостанок як додатки до буклету наведено Баланс і Звіт про фінансові результати.
Ось вони:
Баланс.
Звіт про фінрезультати.
***
Скажу відразу – звіт неповний. Це тільки дві перші форми.
Не вистачає ще трьох форм.
А також Приміток до звітності.
Це не дозволяє копнути глибше.
***
По-друге, дана звітність наведена за 2013 рік. Таким чином, вона стосується тільки 2013-го року.
А на той момент, коли я його дивлюся (14.05.2014 р.) напевне що багато що змінилося. І ті дані вже не досить актуальні.
***
По-третє, слід зважати на сутність фінансової звітності взагалі.
Призначення фінансової звітності – оцінити фінансовий стан підприємства.
Тобто, в першу чергу наскільки підприємство прибуткове і наскільки воно платоспроможне (може платити за своїми боргами).
І все!!!
Інші питання на підставі фінансової звітності не з’ясовуються.
Наприклад, на підставі фінансової звітності виявити якісь фінансові чи господарські зловживання неможливо.
Для цього потрібно робити щонайменше ревізію всієї бухгалтерської документації.
Та й то не факт, що зловживання будуть виявлені, навіть якщо вони і мали місце.
***
Отже, з урахуванням всього сказаного вище я наведу свої думки, які виникають у мене в процесі перегляду Балансу і Звіту про фінрезультати.
Повторюся – тільки думки, які виникають при перегляді.
Класичний фінансовий аналіз з розрахунком коефіцієнтів я робити не буду.
Це в даному випадку не потрібно.
***
То почнемо.
***
ДУМКИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ У МЕНЕ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕГЛЯДУ ЗАЗНАЧЕНИХ ВИЩЕ БАЛАНСУ І ЗВІТУ ПРО ФІНРЕЗУЛЬТАТИ
***
На балансі числяться нематеріальні активи на значну суму в 10 млн. грн.
Ревізуючи це підприємство я би в першу чергу перевірив, що воно за нематеріальні активи.
З одного боку, тут можуть бути зловживання. З іншого, у складі нематеріальних активів нерідко відображають активи, які не є нематеріальними. І їх слід списувати на витрати.
***
Велика зношеність основних засобів – 70% (нарахований знос ділиться на первісну вартість і множиться на 100%).
Це означає, що основні засоби (будівлі, обладнання тощо) дуже зношені. І наближається час, коли вони остаточно зруйнуються.
Разом з тим приріст капітальних інвестицій (оновлення основних засобів) за рік всього-навсього близько 17 млн. грн., або 2,7% від первісної вартості основних засобів і незавершених капітальних інвестицій на початок року.
В той самий час приріст зносу (зношення) близько 12 млн. грн., або 2,7% від суми нарахованого зносу на кінець року.
Виходить, на скільки оновили, майже на стільки ж і зносили. Позитивного приросту критично мало.
Тобто, на око видно, що оновлення основних засобів недостатнє. Що позбавляє підприємство перспективи нормального повноцінного повнокровного розвитку.
Зрозуміло, причиною є недостатнє фінансування.
Просто підприємство потребує значних фінансових ресурсів для свого розвитку.
***
Дебіторська заборгованість за рік виросла на 15 млн. грн., до 72 млн. грн.
Це означає, що підприємство надало послуги, але вони не оплачені споживачами.
Також тривожний симптом.
Виходить, підприємство що називається певну частину своїх послуг просто дарує споживачам.
З урахуванням останніх тенденцій в нашій державі сума неоплат може зрости.
І може статися, що значну частину цих боргів підприємство не отримає взагалі.
В такому разі їх доведеться списати і таким чином збільшити збитки підприємства.
***
На кінець року у підприємства рахується значна переплата за податками – 11,8 млн. грн., з них з податку на прибуток – 6,3 млн. грн.
І це при тому, що діяльність підприємства є збитковою.
Зі звіту видно, що в 2012 р. підприємство мало в податковому обліку прибуток і сплатило з нього податок на прибуток. Напевне, на підставі цього отриманого прибутку були розраховані авансові внески з податку на прибуток, які підприємство повинне сплатити в 2013 році.
Але ж зі звіту видно, що в 2013 р. в податковому обліку був збиток. Виходить, підприємство дурно заплатило до бюджету 6,3 млн. грн. авансових внесків з податку на прибуток.
Як там було насправді, не знаю. Це мої припущення.
Та якщо припущення вірні, це підтверджує порочність існуючої практики платити податок на прибуток авансом.
***
На початок року у підприємства був прибуток 15 млн. грн.
На кінець року вже збиток 34 млн. грн.
Надто різке погіршення фінансового стану за рік.
Наявність збитку свідчить про те, що на цю суму – 34 млн. грн. підприємство не зможе в принципі погасити частину своєї заборгованості постачальникам. Тобто, воно придбаває товари (роботи, послуги), але оплатити їх в принципі не може.
Якщо ще сюди додати залишок дебіторської заборгованості споживачів на кінець року на суму 72 млн. грн., то в сумі зі збитком це дасть 106 млн. грн. недоотриманих підприємством коштів.
На суму цих недоотриманих коштів підприємство не може погасити заборгованість постачальникам.
Тобто, постачальники будуть вимагати: заплатіть нам, ви ж у нас купили товари (роботи, послуги)!!!
А не можемо! І крапка. Немає грошей!
Ось чим погані збитки і недоотримані від споживачів кошти за надані послуги.
***
Підприємство отримало кредит у банку, сума якого 12 млн.
Для підприємства з такими оборотами сума кредиту не така вже й велика.
***
Звертає на себе увагу дуже велика заборгованість підприємства перед постачальниками за придбані товари (роботи, послуги). На кінець року на суму 140 млн. грн. Причому у порівнянні з початком року ця заборгованість зросла на 83 млн. грн.
Причини збільшення цієї заборгованості я вже зазначив вище – це збільшення збитку і збільшення заборгованості споживачів.
Тобто, в тому числі споживачі злісні неплатники винні у тому, що підприємство не може розрахуватися із своїми постачальниками.
Що це означає для потенційних і фактичних постачальників?
Це означає, що з цим підприємством краще не мати справу. І обходити його десятою дорогою.
З іншої сторони, це не означає, що підприємство взагалі не буде платити постачальникам.
Платити воно буде, просто із запізненнями.
І, що цікаво, таким чином, із збитками підприємство може існувати досить тривалий строк.
Тільки при цьому головне, щоби збитки не дуже збільшувалися з часом.
***
Звертає на себе увагу невелика заборгованість по зарплаті.
Це означає, що зарплата виплачується вчасно.
А та заборгованість, що є на балансі – це нарахована на кінець місяця зарплата, яка буде виплачена на початку наступного місяця.
***
Дохід підприємства від своїх основних послуг за рік склав 283,7 млн. грн.
Собівартість послуг 319,4 млн. грн.
Адміністративні витрати 8,3 млн. грн.
Всього витрат, які стосуються формування ціни послуг – 327,7 млн. грн. (319,4 + 8,3).
Отже, основний базовий збиток становить 44 млн. грн. (327,7 – 283,7).
Фактично це збиток, який в принципі повинен покриватися тарифами на послуги.
Або ж цей збиток слід покривати за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Якщо там є для цього кошти.
Цікаво, на скільки слід збільшити тариф, щоби підприємство щонайменше виходило на нуль прибутковості?
Рахуємо: 44 : 283,7 х 100% = 15,51 %
Тобто, тариф слід збільшити щонайменше на 15,51%!!!
Але в тариф слід закласти ще хоч якусь норму прибутку.
Вона просто необхідна підприємству, по-перше, для розвитку, для інвестицій.
По-друге, вона повинна для погашення збитків минулих періодів, для погашення тих витрат, які виникнуть внаслідок можливої неоплати частини послуг споживачами.
З урахуванням цього тариф слід збільшити щонайменше, умовно кажучи, 20%.
***
НАОСТАНОК ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ
***
Враження в цілому негативні.
Фінансовий стан підприємства поганий.
Воно збиткове і недостатньо платоспроможне. Тобто, не може нормально платити за своїми боргами.
Основні засоби дуже зношені. І вони погано оновлюються.
Таке підприємство потребує значних коштів (фінансування) для оновлення основних засобів.
А оновлення необхідне, бо без цього на підприємство чекає поступовий занепад.
Воно просто фізично не зможе надавати свої послуги.
Існуючий тариф не покриває фактичних витрат.
Тому або потрібно підвищувати тариф. Чи з бюджету обов’язково повинна надходити допомога на погашення збитків. Або ж потрібно робити і те, і те.
Іншого виходу немає.
