Міського голову має визначати громада,а не партійні «політбюро»
Днями повідомлення на «Полтавщині» ошелешило численних прихильників опозиції у Полтаві оригінальною,я б сказав,сенсаційною новиною. Як з’ясувалося,кілька осіб з бюро однієї з опозиційних партій вже,начебто, визначили кандидата на міського голову Полтави для опозиційного електорату.Кулуарність процесу ухвалення рішення не лише здивувала,але й обурила. Отже,про це по-порядку.
«Закритість»,непрозорість
по відношенню до тисяч своїх симпатиків як провладних, так і деяких опозиційних структур сягнула критичних меж. У Кременчуці на останніх парламентських виборах ціла низка активістів «Батьківщини» і «ФЗ» цілеспрямовано «зливала» кандидата від об’єднаної опозиції Віктора Тарана, відверто і неприховано агітуючи за пана Шаповалова, який наліво й направо розкидався опозиційними гаслами, не шкодував опозиційної риторики, котрий ще до виборів мав партквиток «ФЗ», а після перемоги швиденько й очікувано (для всіх, хто цікавиться політикою не на рівні домогосподарки) влився до фракції ПР. Чесного і публічного обговорення цього прикрого факту не відбулося, чогось подібного до вибачення перед виборцями наддніпрянського міста-також. Подібних прикладів-хоч греблю гати. Більше того, тепер вже відбувається цинічна гра, коли опозиційно і патріотично налаштованими полтавцями намагаються маніпулювати, пропонуючи обрати ніби «опозиціонера», а насправді «кота у мішку». Переконаний, що страусина позиція тут геть недоречна, про подібні задавнені болячки опозиції треба не тільки говорити вголос, але лікувати їх швидко і ефективно, бо буде пізно. Приклад хвороби непрозорості-розрекламоване рішення «бюро» міської «Батьківщини». Чому? Тому, що приймати такі суперважливі ухвали, не радячись з партактивом, не проводячи «праймеріз», не консультуючись з партнерами по опозиційному табору- це, як не крути, а таки прояв спадщини совдепії.
Відтак, напрошуються такі запитання. Чому бюро (навіть не загальні збори!!!!) «Батьківщини» у складі кількох осіб має вирішувати долю тристатисячного міста? До об’єднаної опозиції, крім «Батьківщини», входять ще сім партій, чому не спробували бодай зімітувати ілюзію консультацій з їх місцевими структурами?(принаймні, із «За Україну!» вони не проходили). Чи не доречніше було б провести загальноміський форум об’єднаної опозиції з максимальним залученням членства не лише «Батьківщини», але й «Фронту Змін», «За Україну!», Руху тощо, щоб порадитися з простими партійцямив режимі прозорості і здорової дискусії,без всяких там пихатих бюро?
Єдність-запорука перемоги
Хотів би помилятися, але рішення бюро «Батьківщини» https://poltava.to/news/21087/ скидається на спробу «кидалова» інших двох ключових партнерів по опозиції. «УДАР» і «Свобода» за результатами останніх парламентських виборів мають у Полтаві десятки тисяч виборців. З цими партіями радитися не випадає? «Ми-керівна і спрямовуюча сила»,а всіх решта посилаємо подалі? Недалекоглядно і нерозумно,панове! Тупий ігнор інших опозиційних партій може призвести до суттєвих непорозумінь, якщо не до розколу в таборі полтавських опозиціонерів. До кадрових питань треба ставитися виважено! Адже очевидно:запорука перемоги- єдиний кандидат,узгоджений поміж усіма опозиційними і активними громадськими середовищами! Інакше-неминуча поразка. Маємо відомий прецедент, коли на мінімумі голосів міським головою столиці став Черновецький, а голоси опозиціонерів розпорошилися, хоч їх і було втричі більше. Аналогічна ситуація склалася на виборах по Карлівському округу, де регіонал Лелюк також переміг на мінімумі голосів через взаємопоборювання опозиційно налаштованих політиків. Зрештою,недавні вибори у Зіньківському районі https://poltava.to/news/21072/ хіба не повинні стати холодним душем? Чи розумно за два роки до виборів вчиняти ось такий фальстарт? Очевидно, що ні. Якщо вже й схвалено таке рішення, то чи варто оприлюднювати? Чи не ліпше було би спершу проконсультуватися з іншими опозиційними середовищами? Бо скидається на шантаж: ми вже визначалися, а справа інших опозиціонерів проста - нас підтримати. Демократичний підхід, навпаки, передбачає обговорення КІЛЬКОХ кандидатур, залучення до дискусії експертного середовища, соціологів тощо. Певен, що полтавська опозиція здатна спродукувати для такого демократичного обговорення чимало достойних постатей. Не може ж бути, що світ клином зійшовся на другові одіозного екс-мера українофоба Матковського Олегові Пруглу – особі зі світоглядом совєцького офіцера, з системою цінностей, ідентичних сумнозвісному табачніку. Матковський вже керував… Крім того, невідомо чи поставлено до відома про «вибір бюро» міської «Батьківщини» ув’язнену режимом лідерку опозиції Юлію Тимошенко, яка , як відомо з достовірних джерел, була, м’яко кажучи не в захваті від зради Матковського, який після нашестя януковичів негайно покинув лави БЮТ й швиденько набув природнього біло-блакитного політзабарвлення? Чи варто наступати знову на ті самі граблі? Чи піде Юля на те, щоб основним опонентом Мамаю став зафарбований у опозиційні кольори «новий матковський№2» ? Побачимо…
Достойним кандидатом міг би бути підприємець Олександр Артеменко, для котрого поняття «соціально відповідальний бізнес» - не пустий звук, а реальні справи для полтавської громади. При бажанні можна називати й чимало інших прізвищ. Але це не головне, важливо, щоб процес пошуку кандидата проходив відповідно до європейських стандартів, а не совдепівських – за лекалами брежнєвських політбюро. Полтавські виборці заслуговують на професійного і патріотичного мера.
Як один із кроків в рамках лікування непрозорих совдепівських підходів пропоную створити постійно діючу обласну Політраду у складі уповноважених представників всіх опозиційних партій і ГО- не «для галочки» і піару, а для вироблення спільних позицій. Інакше перемоги не бачити ні на президентських, ні на мерських перегонах.
Олег Пустовгар