Конституція страху
Змінювати Конституцію в обхід референдуму, те саме, що подарувати самому собі чужий будинок. Неправомірно, але якщо власник будинку буде мовчати не здійснюючи жодних заходів, то фактично визнає ці дії законними.
Останній рік у нашій країні надзвичайно популярними стали різного роду нові терміни. Наприклад, «звання» сепаратист. Однак, судячи з останніх подій, найбільші сепаратисти не на Сході України, а в самому її Центрі. Всі депутати, хто проголосував і будуть надалі голосувати за зміни до Конституції без референдуму є об’єктивно найбільшими сепаратистами, причому загальнодержавного рівня. Ось тільки явку з повинною чекати не доводиться. Перевищення службових повноважень, один з найтяжчих злочинів для посадовців. У нашій країні завжди було доброю звичкою надавати собі ті повноваження, яких ти ніколи не мав. І завжди це проходило лише з причини мовчазної згоди суспільства та закінчувалось плачевно.
Водночас втрачений час на впровадження «священних» реформ виливається у ще більший радикалізм з боку пасіонарної частини громадян. Зростання прихильників Правого сектора та радикальних дій інших сил – лише чергове підтвердження цього.
Основними критерієм влади з геополітичної точки зору є навіть не рівень життя населення чи зростання ВВП, а здатність контролювати суспільні процеси на своїй території, а бажано ще й на чужій. Влада перестає контролювати ці процеси; складається таке враження, що навіть не намагається. А це призводить тільки до одного - влада перестає бути владою. Державний апарат повністю дискредитований і в очах суспільства втрачає право монополії на насильство. Ба, більше того, навіть контролювати священні «грошові потоки» стає все важче, а це, любі друзі, вже остання фаза занепаду. Тому ця система не зможе існувати довго з простої причини – вона з’їдає саму себе.
І отут вже стоїть питання до представників влади різних рівнів. Де ж ваша принципова позиція? Коли Янукович змінював Конституцію, ви кричали про свавілля, тепер її змінює Порошенко - ви мовчите. Тримай пороха сухим, бо інакше він зіллється. Чи лишилися ще принципові? Невже у кожного з вас є свій літак-рятівник, який в разі чого врятує від очних ставок? Хоча що це я, велика ж кількість цих держмужів нормально себе почувала і при владі «злочинної панди», захищаючи часом її до останнього моменту.
Полтавщина не виключення. Люди на місцях прекрасно знають, про що мова. Однак динамічність суспільних процесів не дозволяють керуватись принципами минулих років. Вони безповоротно застаріли. Використовувати поштових голубів, коли можна просто написати смс, – тупість, враховуючи наявність сучасних технологій. Однак принципи державного управління в нашому випадку цілком відповідають цьому порівнянню. Імітація якісного управління і якісних змін закінчується неімітованими масовими виступами. Імітація «правильних» «законних» судових рішень закінчується неімітованим «неправильним» і «незаконним» народним правосуддям. Невже ці банальні істини до сих пір не зрозумілі владним «елітам»? То хто ж тоді істинні сили контрреволюції і противники якісних змін?
