Сказання від лєта 3415 правлячого
І було це давно і недавно у царстві електорально-вигаданому. І царство те словом багате, і люди там цим словом просякнуті, і віра там в слово утрачена. Та владики царства того слово все ж полюбляли молвити.
І сказав чесний і справедливий владика Пе: «та буду люто боротись з олігархами окаянними», і полегшено видихнули олігархи, бо знали силу слова Пе.
І сказав фанатичний і жертовний альтруїст недовладика Сє: «буду боротись з корупціонерами лихими», і полегшено видихнули корупціонери лихії, бо знали силу слова того Сє.
І хто б слово не брав просвітлене в царстві тому, щоби нести в маси його темні – кожен того слова дотримувався, ібо клятву священну давали, ібо дорогу ту фатальну самі твердо вибрали.
І зміняло сонце місяць та не одну сотню разів, і змінялись пори року та й скороплинно, а слово те пророче розривало простір на клапті, ібо сила в слові тому владна, ібо вибором народним підтримане. І мандати цнотливі летіли у вись нестримно, і звання високі осяювало небо, і земля електоральна палала яскравим контентом безлімітним.
І летіла куля в лоб, та не долітала. І продавали бізнес золотоканфєтний в краї заморськім, та не суджено було продатися йому. І падав солдат на посвяті лихознаковій, та не звертали уваги на те. І до Бога взивали з рейтингом освяченим, жертви багаті приносили, та марно все було. Ібо прокляття Вітіне золотоунітазне нависло доленосно над ліцами тими партійними, ібо слово вже те їхнє силу втратило. І настав період темний і невизначений в царстві тому. І не знали ще словоблудці владні, що не за горами зміни до них незворотні йдуть. І ймення їм …
