Обличчя.

Річниця Майдану. Театр абсурду. Телефонують друзі і розказують, хто, високо піднявши голову, йде покладати квіти на постаменти. Так ось люди, які під час Майдану мені особисто говорили, що я «проплачений наркоман з алкогольною залежністю», тепер урочисто покладають квіти, виголошують промови і засуджують «ту владу». Інші навіть стали організаторами цих дійств. І абсурдність навіть не в поведінці цих кон’юнктурщиків, а в поведінці людей, які дозволяють плювати собі в обличчя.