Не плутати.

    Після розпаду Радянського Союзу і втратою комуністами монополії на владу, в Україні став можливий розвиток політичних партій. Однак ресурси для розбудови сильних партійних структур, зазвичай, були лише у колишніх партпрацівників та кримінальних елементів (зазвичай ці сили перетиналися).

   Зараз ситуація кардинально не змінилася. Хоча Партія Регіонів втратила свою домінуючу позицію і перестала «трамбувати» конкурентів різного рівня, нові політичні проекти може собі дозволити лише великий капітал. Тобто про партії так званого мідл-класу та класичне перетворення «згори» можна забути.

   Ще один міф про те, що скоро наші вояки повернуться і підуть «люструвати Київ», теж не витримує критики. Можемо звісно покладати надії на «локальне громадянське суспільство», однак ці надії лишаються лише надіями.

   Головне зараз для нас, щоб анархію не плутали із «бєспрєдєлом».