ЮляПетяВова

Женевський договір начебто «врятував» ситуацію в Україні. Але складається враження, що Росія просто переходить у режим «легальної» боротьби. Тобто почнеться форсоване фінансування проросійських організацій, партій або окремих одіозних їхніх членів. Почнуть роздувати питання федералізації, замінивши його терміном «максимальне самоуправління» чи щось у цьому роді. Звісно питання другої «утиснутої» державної залишається. Україна ідеально підходить під роль одвічного злого зовнішнього ворога («інфікована вірусом» Правого сектора та ВО «Свободи»), якого завжди потребував російський електорат. Іншого «ворога» РФ просто не потягне.

Ще вчора Тимошенко зробила черговий крок, оголосивши про створення Штабу Руху Опору. Цей громадський рух повинен, за її задумом, допомагати боротись із сепаратистами та іншими проявами зовнішньої агресії. Вже оголошено, що ЮВТ перерахувала туди кошти зі свого виборчого фонду, які були призначенні для фінансування рекламної кампанії. Зробити те саме вона запропонувала й іншим кандидатам. Цікаво, який відповідний «крок» (саме крок, а не реакцію) можна чекати від Петра Порошенка? Але, якщо війна знову відміняється чи відстрочується, то і Штаби Руху Опору перестають бути потрібними.

Зрозуміло, що основна битва розгортатиметься за голоси Південних і Східних областей України. Хто здобуде прихильність людей на цих теренах, той і матиме реальні шанси на перемогу в президентських перегонах. Але ВВП в будь-якому випадку буде робити ставку на котрогось з перспективних кандидатів, або вести переговори (торгуватись) паралельно з обома (Ляшком і Симоненком))))). Найближчим часом, швидше за все, буде зрозуміло, на кого випаде карта.