Війна війною, а обід за розкладом
Коротко про основне:
- Янукович вже в минулому. І хоча доля його ще невідома, вона точно буде тяжкою. Система, яка хоч збудована й не ним, але максимально «удосконалена» за його правління, потребує знищення.
- Леніни летять з постаментів, але не з голів людей.
- На порядку денному-місячному-річному люстрація. Хто і як її проводитиме ще невідомо.
- Громадські лідери майдану точно не відпустять у відкрите плавання парламентських опозиціонерів, але й на власне плавання кораблів не мають.
- Почалась боротьба між багатьма гравцями і не тільки в межах держави.
- Хоч останні події і сколихнули людей, та все ж стихія є стихія, і після бурі наступає затишшя. Переважна ж більшість людей фактично залишається пасивною і далі коментарів та розмов не йде.
- Є всі підстави для поширення отаманщини.
- Росія почала тиснути, підтримуючи сепаратистські рухи, погрожуючи підвищенням ціни на газ та черговими «торговими війнами» (Хто б сумнівався). Навряд чи «брати» відкрито підуть на військовий конфлікт з Україною. Швидше це можна розцінювати як тиск і боротьбу за дорадчий голос.
Р.S. Відкинувши все вищесказане, відкинувши пафос, піар і порвані сорочки за правду, схиляю голову перед загиблими. Вони загинули, поки ми соплили про втрату демократії і заробітної плати. І хто в будь-якій формі посягне на їхню світлу пам’ять, втратить шанс на спасіння душі.
Вічна світла пам'ять Героям України.
