Наша, не раша, але й не Юкрайна…

   Країна спортивних костюмів і дев’ятиміліметрових  капіталів. Країна голодної, заляканої інтелігенції і кримінальної зажраної еліти. Країна інтернетної доброти та повсякденного насильства. Країна гуманного алкоголю і толерантного нікотину. Країна моральної корупції і неморального, жлобськолегального бізнесу. Територія розчарування й убогості із заповідниками щасливого життя. Країна лімітованої свободи і безлімітного страху. Країна щасливих сліз і печального сміху. Країна куплених ідей та проплаченого настрою. Країна, де домашні тваринки,  мають більше «соціальних гарантій» ніж люди. Країна де тебе почують тільки при наявності набитого кулака чи посвідчення. Країна розбитих доріг та  облич. Країна, де маєтки охороняються краще ніж тюрми і атомні електростанції. Країна де тяжчим за вбивства і згвалтування вважається відстоювання власної думки. Країна, де кожна окремо взята людина, лиш статистична похибка. Країна, де проституція на дорогах вважається правопорушенням, а в парламенті – високооплачуваною, престижною роботою. Країна з білими партійними квитками і червоним минулим. Країна, де немає жодної недискредитованої професії. Країна, в лікарнях якої, евтаназія б  була  найлюдянішою процедурою. Країна, де школа не виховує, а калічить. Країна, де міліція найбільше боїться саму ж себе. Країна узаконеного абсурду і ментальної пасивності. Країна абстрактних обіцянок і конкретної брехні. Країна, яка не до кінця розуміє свою орієнтацію. Країна латентних садомазохістів і політичних бісексуалів. Країна атеїстів з освяченими автомобілями і хрестами. Країна, яка надіється на інших більше ніж на себе.  Країна, де вся вертикаль влади знаходиться у горизонтальних позах. Країна зефірних принципів і свинцевих методів.  

ТА НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСЕ, МИ ПРОДОВЖУЄМО В НЕЇ ВІРИТИ. ВІРИТИ В НАШУ УКРАЇНУ. 

СЛАВА УКРАЇНІ!!!