Алкаші і наркомани – еволюція станів
На днях моя колега заявила, що на майдані стоять алкоголіки, наркомани, бомжі. Правда, не деталізувала, на якому саме майдані. І тут в мене вкотре з’явилась гордість за власну країну. Ви тільки уявіть, якщо у нас настільки розвинені наркомани і алкоголіки, що можуть стримувати натиск спецпідрозділів, давати інтерв’ю англійською та німецькою мовами, виживати при тотальній блокаді, то що вже говорити про нормальних людей (не наркоманів і алкашів). Ну це так, як завжди ліричний вступ. А тепер про сумну, але не позбавлену надії на кращу долю, реальність.
То що ми маємо? Два з лишком місяці влада не просто не звертала увагу на народні вимоги, а ще й всіляко подавлювала їх. Та варто було перейти до більш радикальних дій (щоправда фактично без участі парламентської опозиції) і влада відразу стала поступливішою (принаймні ззовні). На всіх рівнях почали говорити про діалог, поступки і мирні переговори, хоча затримання, заведення справ і побиття активістів не припинились!!! Наскільки я розумію, зараз тривають «торги» між опозицією і мегалегітимною владою. Що пообіцяють «котятам» синьоблакитні «дєятєлі» ще не відомо, але швидше за все ці обіцянки-цяцянки приймуться. На жаль заслуги «Апазіції» в поступках не такі вже й великі. Формулу, що плодами революції живляться не завжди достойні, ще не спростували.
Та хочу застерегти всіх тих, хто розслабився, вирішивши, що все скінчилось. Як це не сумно, але це навіть не перша дія. Свідомих, активних українців все одно переслідують. Найбільш небезпечних для режиму нейтралізують з відвертим цинізмом і зухвалістю. Та, незважаючи на це, Народ все одно переможець. В головах українців відбулися незворотні зміни. Простою міліціянською палицею і «тітушковою» наглістю ці зміни не знищити.
Ми по суті живемо у визначний для України час. Бо фактично від періоду 1917–20-х років наша країна в таких територіальних межах не знала наскільки радикальних виступів. Ні 90-ті, ні 2004 не знав такої радикальної форми протестів. Хоча таке враження, що адекватних висновків наша «еліта» все ще не зробила.
Слава Україні!!!
