живе пиво і живий Гоголь

,Шукати зустрічі з Миколою Васильовичем на сторінках його творів, а тим більше на офіційних урочистих заходах, все одно, що шукати квітку папороті на Івана Купала. Гоголь - це кут зору. Будь-ласка, купіть у любій турагенції Полтави квитка на Диканську вечорницю, зайдіть у мерію і поспілкуйтесь з чиновниками, завітайте на гостини до родичів у ближнє село, а то й відвідайте Сорочинський ярмарок (благо, що це культове дійство відбувається у наш час). 

 Тільки ж, як будете у таких місцях, станьте чи присядьте отаково, трохи бочком до перспективи, але щоб зручно, злегка прижмурте ліве око, і довгенько так придивляйтесь та прислуховуйтесь. Та запам`ятовуйте добренько! Тут вам і Солоха з Хіврею, і городничій зі свитою, і червона свитка. Коли ж приїдете до дому, замислитесь кріпко, та й скажіть: - Дякую тобі Микола Васильович за те, що усі ми ще такі різні, та цікаві.

Але є ще одна штука. Окрім виправдовуваня життя, його висвітлювання спостереженням, Гоголь вірив у змінення на краще самої людини, як у Ісаї (40.3): - Виправте стежки Господу. На те й потратив останні роки свого життя. Що ж із тої правки вийшло - усім відомо. Попіл, та й годі.

----------------------------------

знак евакуації "слідуй за Гоголем"