Полтава любима і не любима

Як не третину свого життя мені довелось перебути в лікарнях. Третину з цієї третини - у полтавських лікарнях. Тому дуже довго і наполегливо я нелюбив Полтави. Навіть боявся її. Перетиная на потязі чуже місто від Київського вокзалу до Південного, завжди томився від загальної неквапності існування і згадував напівстерті лиця власних ординаторів.

І тільки зовсім недавно, рік тому, чи пів-року, став помічати у собі зацікавлення ворожим містом. Чі це новітне відчуття з`явилось від останніх, все частіших мандрів вулицями і крамницями Полтави, чі ще по якій причині - хто зна. Не виключно, втім, що місто-жінка, а Полтава і є власне - чарівна українська жінка, просто вдалась до хитрощів та магії.