Іван Сидоренко: «Щасливим можна бути тільки серед щасливих людей»
Іван Сидоренко — колишній кадровий військовий, керівник аграрного підприємства та один із тих людей, які тримають тил не словами, а справами.
Закінчив Кам’янець-Подільське вище військове інженерне училище за фахом сапера. Брав участь у миротворчій місії у складі українського контингенту у колишній Югославії, має значний досвід розмінування територій, зокрема боєприпасів, що залишилися ще з часів Другої світової війни. Учасник бойових дій. У 1998 році вийшов на пенсію у званні підполковника.
Після завершення військової служби продовжив працювати на державній та управлінській ниві. Здобув ще дві вищі освіти, понад сім років працював заступником голови Машівської районної державної адміністрації. Уже більше 20 років очолює аграрне підприємство ТОВ «Машівка-Агро-Альянс».
Його волонтерська допомога війську розпочалася ще у 2014 році. А з початком повномасштабного вторгнення Іван Сидоренко системно долучився до підтримки Збройних сил України. Особисто, за власні кошти, закуповував автомобілі, засоби РЕБ, дрони, сонячні зарядні станції, прилади нічного бачення, запасні частини до автотранспорту, допомагав із ремонтом техніки та фінансово підтримував військові підрозділи.
Згодом, після створення волонтерського центру «Надійний тил», Іван Сидоренко та очолюване ним підприємство доєдналися до спільної допомоги. І йдеться не про разові акції: працівники підприємства щомісяця спрямовують кошти на потреби фронту. Усе — без гучних заяв і показового піару.
Окремим напрямом залишається допомога військовим шпиталям. Працівники підприємства постійно залучаються до забезпечення поранених воїнів і медиків усім необхідним. За словами Івана Сидоренка, інколи навіть проста кава чи тепла розмова для бійця важать не менше, ніж матеріальна підтримка.
Свою життєву позицію він формулює просто:
«Бути щасливим можливо тільки серед щасливих людей. Якщо можеш допомогти — ти зобов’язаний це зробити».
До ГО «Захист держави» Іван Сидоренко долучився свідомо, знаючи керівника Полтавського обласного осередку Петра Ворону особисто та довіряючи його принципам. Переконаний: організація працює не заради гучних слів, а заради результату — підтримує військових, ветеранів, займається патріотичним вихованням молоді та допомагає тим, хто після фронту часто залишається сам на сам зі своїми проблемами.
«Хлопці на війні — герої. Але в мирному житті їм часто важко. І тут наше завдання — бути поруч», — наголошує він.
Саме на таких людях тримається громада, тил і впевненість у завтрашньому дні.
