Культура не може чекати до «після перемоги»: меморандум зі Спілкою письменників України
У час війни ми багато говоримо про армію, оборону, волонтерські ініціативи. І це справедливо. Але є ще одна опора, про яку легко забути, – культура. Саме вона формує сенси, зшиває суспільство і пояснює світові, за що ми боремося. Недаремно Вінстон Черчилль, коли йому пропонували скоротити фінансування культури «в ім’я війни», відповів: «А за що ж ми тоді воюємо?»
Саме тому Полтавський обласний осередок ГО «Захист держави» підписав Меморандум про співпрацю з Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників України.
В області впродовж вже кількох років не проводяться премії та конкурси імені Котляревського й інших визначних авторів. Письменники фактично позбавлені можливості друкуватися у фахових журналах: видання або зупинені, або існують «на ентузіазмі».
Тим часом письменники в умовах війни документують досвід, пишуть тексти, які стають основою майбутньої історії, формують емоційну стійкість суспільства. І роблять це без системної підтримки.
Це дисбаланс, який давно потребує публічного обговорення. Бо коли на сумнівні розваги та клуби кошти знаходяться, а на культурні ініціативи — ні, то питання не лише в бюджеті. Питання в пріоритетах.
Підписаний документ — це рамка для реальної роботи, яка дозволить:
- розвивати культурні та літературні проєкти на Полтавщині;
- підтримувати авторів, які пишуть про війну, українську ідентичність та сучасні виклики;
- відновити премії, конкурси, видання, що були частиною культурного життя регіону;
- посилити національно-патріотичне виховання через літературу;
- об’єднати громадські ініціативи та творчі середовища.
Це про повернення поваги до слова. Про розуміння того, що культурний фронт не менш важливий, ніж будь-який інший. І про відповідальність перед тими, хто творить український наратив у найскладніший період нашої історії.
Меморандум — лише перший крок. Але він відкриває можливість для стратегічного партнерства, яке може змінити культурний ландшафт Полтавщини. Ми маємо не просто говорити про підтримку письменників — а робити її реальною.
Бо культура — це не «після перемоги».
Це одна з причин, чому ми до неї йдемо.
