Григорій Хан: «Головне, щоб перший пункт був – допомога ЗСУ!»
Відомий на Полтавщині аграрій Григорій Хан — приклад людини, для якої патріотизм не гасло, а стиль життя. З 2015 року він допомагає Збройним силам України. І робить це щиро, за покликом серця, без піару й гучних заяв.
Григорій Сергійович має військовий фах. На початку повномасштабної війни звертався до ТЦК із проханням мобілізувати його добровольцем. Та через вік відмовили. Тоді він офіційно зареєструвався як волонтер і взявся робити те, що вміє найкраще — організовувати, забезпечувати й доводити справу до кінця.
Сьогодні під його опікою — понад 50 бригад: десантні, штурмові, морська піхота, підрозділи тероборони. Основний напрямок його допомоги — технічні засоби зв’язку, дрони, зарядні станції. Знають його добре на фронтах. «Як тільки десь з’являється безпілотник — це, значить, “від Хана”», — жартують у війську.
Про вдячність військових свідчать десятки відзнак, прапори й шеврони в його кабінеті. Є серед них стяги 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», Третьої штурмової бригади та багатьох інших. «Я хлопцям завжди кажу: ви заслужили ці нагороди, а не я. Війна закінчиться — і цього буде досить. Але вони знають, за що дякують», — посміхається волонтер.
Частину трофеїв і пам’ятних речей він передає до місцевого шкільного музею. Каже, що деяким експонатам позаздрив би навіть великий музей.
«Це війна дронів»
Григорій Хан наголошує: нинішня війна відрізняється від усіх попередніх. Це війна сучасних технологій, війна дронів. «Саме завдяки безпілотникам наші бійці тримають позиції й відбивають атаки. А українські морські дрони змусили російський флот тікати з Криму й жити у страху навіть у Новоросійську», — пояснює він.
Аграрій за покликом і традицією
Поза волонтерством Григорій Сергійович керує ПП «Агроцентр 2010» та фермерським господарством «Хан» у селі Устивиця. Має дві вищі освіти — аграрну й військову. Після поранення у 1984 році був комісований, а після лікування залишився жити й працювати на Полтавщині.
Його основна спеціалізація — баштанні культури. Саме він зробив «багачанські кавуни» брендом, який успішно конкурує з херсонськими й навіть європейськими. «Коли починав, на ринку біля моїх кавунів писали “Херсонські”. А через кілька років херсонські продавці вже ставили табличку “Велика Багачка”», — згадує фермер.
Секрет вибору стиглого кавуна від пана Григорія простий: треба дивитися не на хвостик, а на серединку біля нього — якщо вона трохи втягнута, значить плід дозрів.
Аграрна справа у його родині — традиційна: на землі працював батько, нині допомагають дочка та зять. У господарстві вирощують кавуни, огірки, баклажани, перець. До війни ще й помідори, цибулю, буряки, але зараз бракує робочих рук.
«Усе — для ЗСУ, відпочивати будемо після перемоги»
Попри 69 років, Григорій Хан не збавляє темпу. «У мене діти й внуки народилися в Україні. Вони говорять українською. А я вважаю себе патріотом і громадянином цієї держави. Усе, що можу, я роблю для фронту. А відпочивати будемо після перемоги», — каже він.
Цими днями Григорій Хан взяв участь в урочистому відкритті Миргородського офісу ГО «Захист Держави» «Якщо організація справді працює – чи вона благодійна, чи громадська – то я тільки вітаю таку співпрацю. Головне, щоб перший пункт був – допомога Збройним Силам України, тим, хто виконує бойові завдання. Це для мене принципово» – наголошує він
ГО «Захист держави» пишається тим, що разом із нашою організацією працюють такі люди — самовіддані, справжні патріоти, які щодня роблять свій внесок у спільну перемогу.
Григорій Хан —приклад, який надихає і який вартий наслідування.
