Народний Рух: коріння свободи й нашої боротьби
36 років тому в Києві відбувся установчий з’їзд Народного Руху України. Тоді ще ніхто не знав, якою ціною доведеться виборювати незалежність, але вже тоді мільйони людей відчули: свобода близько.
Тож 9 вересня, на річницю пам’ятної дати біля пам’ятника Шевченку в Полтаві зібралися ті, хто був у перших лавах цього руху на Полтавщині, і ті, хто продовжує боротися зараз. Прапори, національна символіка, теплі зустрічі побратимів — це не лише спогади про минуле, а й нагадування: боротьба триває.
Очільник Полтавського осередку ГО «Захист держави», учасник російсько-української війни Петро Ворона згадав власний шлях у Рухові, коли ще студентом вступив до його лав. «Шевченко завжди був символом боротьби. Його слова “Борітеся — поборете” звучать сьогодні так само, як і тоді», — підкреслив він.
Згадували й тих, кого вже немає поруч. Серед них — Олександр Келим, перший голова полтавського Руху, художник і борець за незалежність. Його ім’я й справа живуть, і нині галереями Полтавщини мандрує виставка його картин. Активісти направили до влади подання про відзначення заслуг Олександра Келима перед Україною орденом Івана Мазепи.
Ця зустріч — не просто річниця. Це місток між минулим і сьогоденням. Бо незалежність — це не подарунок і не формальність. Це щоденна боротьба, у якій слова Шевченка стають нашою обітницею: боротися, щоб побороти.
