«Ми працюємо для людей»: історія лікаря Максима Мінченкова
Цикл публікацій «Обличчя Захисту» ми починаємо з історії людини, чия робота та життєва позиція — це щоденне служіння ближнім.
Максим Сергійович Мінченков — лікар-терапевт і вертебролог із Лубен, заступник директора благодійного фонду «Лубенська сотня». Людина, яка вміє слухати біль — і робити все, щоб його зменшити.
Від Луганська до Лубен — шлях лікаря і волонтера
Професійний і життєвий шлях Максима вражаюче насичений і продуктивний: навчався у Луганському, Харківському та Донецькому медичних університетах, опанував пульмонологію та вертебрологію, працював у Маріуполі викладачем медичної допомоги морякам, у державній і приватній медицині. Має понад 14 років медичного стажу, з них 11 — лікарем.
Він допомагає і цивільним, і військовим, не розділяючи людей за статусами:
«Мої двері відкриті для всіх. Але якщо заходить військовий — без черги. Вони віддали здоров’я за нас, ми повинні віддати їм увагу і турботу».
Його досвід і знання — це не лише лікування, а й реабілітація після травм, контузій, наслідків поранень чи тривалого носіння амуніції.
Чому «Захист держави»?
До організації Максима запросили знайомі, знаючи його патріотичні погляди і активну волонтерську діяльність. Прийшов на круглий стіл, почув цілі та вектор руху ГО — і вирішив долучитися:
«Я побачив перспективу об’єднання зусиль. Мої знання і досвід можуть підсилити той посил, який має організація. Хочу бути, як кажуть, кулею в бронебійній обоймі».
Медична допомога ветеранам: проблеми та рішення
За словами Максима Мінченкова, в Лубнах є і медичні потужності, і професійні кадри, але бракує належної координації. Через нестачу фахівців — особливо неврологів, травматологів і вертебрологів — допомогу часто доводиться чекати.
«У нас уже є черга тих, хто без черги. Це абсурд. Військових треба приймати швидко, якісно, і мати для цього ресурси».
Він наголошує на необхідності збільшення кількості реабілітаційних відділень, лікарів та розробки довгострокових програм підтримки здоров’я ветеранів — не тільки лікування загострень, але й профілактики, відновлення, санаторного оздоровлення.
Девіз, який говорить сам за себе
На запитання про життєвий девіз Максим відповідає без пафосу:
«Ми працюємо для людей».
За цими словами – щоденна практика, коли після офіційного прийому у поліклініці він продовжує працювати у власному кабінеті, приймаючи людей до дев’ятої вечора.
Погляд у майбутнє
Максим Мінченков бачить своє місце в ГО «Захист держави» у розвитку медичного напрямку — передусім для військових, але й для всіх, хто потребує допомоги. Його досвід, енергія та щире бажання служити людям — вагомий внесок у спільну справу.
«Зміцнювати й захищати державу — це не тільки зброя. Це ще й турбота про тих, хто воював, про їхнє здоров’я і повернення до повноцінного життя».
