Не залишити наодинці: як Полтавщина формує систему супроводу ветеранів

Завершення служби для військового — це лише формальна межа. У реальному житті вона означає початок нового, часто складного етапу — повернення до мирного середовища. На жаль, система підтримки ветеранів досі не відповідає повноцінно на ці виклики: недостатня кількість підготовлених фахівців, фрагментарність допомоги, відсутність комплексного підходу до реінтеграції. Часто громади не готові ні кадрово, ні ментально прийняти захисника в своє середовище — як повноправного, рівного учасника суспільного життя.

Ключові аспекти

Реінтеграція — це не лише пільги. Це:
•  психологічне відновлення після бойового досвіду,
•  соціалізація в нових умовах,
•  підтримка родин ветеранів,
•  професійна адаптація,
•  повернення усвідомлення власної значущості для суспільства
Усе це вимагає супроводу — системного, людяного, кваліфікованого.

Досвід Полтавщини

Зроблено ряд важливих кроків:
•  Понад 30 фахівців із супроводу ветеранів підготовлено в Центрі ветеранського розвитку при Полтавській політехніці та медуніверситеті.
•  У Миргороді створено ветеран-хаб — простір комплексної підтримки та взаємодії.
•  Активно залучаються освітні заклади (ПУЕТ, Центр освіти дорослих), проводяться семінари, тренінги, майстер-класи.
•  Важливе місце займають культурні ініціативи — арт-терапія, зустрічі, екскурсії, спільні події.
Це не лише допомагає ветеранам, а й поступово змінює сприйняття в суспільстві.

Напрями, які варто посилити

• Наявність фахівця у кожній громаді — підготовленого, уповноваженого, небайдужого.
• Залучення самих ветеранів до ролі фахівців із супроводу — бо ніхто не зрозуміє військового краще, ніж той, хто сам пройшов цей шлях. Це дає змогу поєднати професійні навички з глибоким особистим досвідом, формуючи довіру і реальну ефективність допомоги.
• Підтримка родин ветеранів — бо реінтеграція торкається всієї сім’ї.
• Спільна мова влади й громадських ініціатив — коли кожен знає свою відповідальність.
• Професійна адаптація й менторство — включення ветеранів у розвиток регіону.
• Суспільна освіта — щоб не було ані романтизації, ані стигми.

Що ще не зроблено

•  Досі немає чіткої державної моделі підготовки фахівця з ветеранського супроводу.
•  Не всі громади розуміють важливість цієї ролі.
•  Бракує постійної підтримки — фінансової, методичної, інформаційної.
•  Суспільство часто мовчить про "невидимі наслідки війни" — психологічні травми, втому, відчуття втрати орієнтирів.

Наш висновок

Реінтеграція ветеранів — це не окрема функція соціальної служби. Це виклик для всієї держави, суспільства, громади. І на Полтавщині вже є ті, хто не чекає вказівок, а діє — спираючись на повагу, досвід і готовність бути поруч.
ГО "Захист держави" підтримує розвиток інституції супроводу ветеранів і закликає громади:
•  формувати відповідальні команди,
•  долучатися до мережі підтримки,
•  не забувати, що за кожним ветераном — гідна історія, яка триває.
Пам’ятаймо: простягаючи руку ветеранові, громада підтримує себе. Бо повернення воїна — це шанс для всіх нас стати сильнішими разом.