Фахівці із супроводу ветеранів: необхідність поширення та удосконалення інституції

ФСВ — це координатори, консультанти й захисники інтересів ветеранів. Вони стають першими контактними особами на шляху до повернення в цивільне життя, своєрідними провідниками у складній системі державних і громадських послуг. Фахівці супроводжують ветерана та його родину в багатьох напрямах, серед яких:

• надання інформації про права, пільги, програми підтримки;
• допомога з оформленням статусу ветерана, інвалідності, пільг, субсидій;
• направлення до відповідних установ: соцзахисту, МОЗ, служби зайнятості, місцевого самоврядування;
• сприяння отриманню медичних, психологічних, реабілітаційних та освітніх послуг;
• підтримка працевлаштування, перекваліфікації, ветеранського підприємництва;
• консультації щодо житлових програм, пільгового кредитування;
• моніторинг і аналіз потреб ветеранів на місцях;
• первинна психологічна підтримка та скеровування до спеціалістів;
• відстоювання прав та інтересів ветеранів у випадках дискримінації або конфліктів.

За інструкцією, один ФСВ, виконуючи всі зазначені функції, повинен опікуватися до 100 осіб — ветеранів та їхніх рідних.

Основні проблеми функціонування інституції

Кадрові, освітні та кваліфікаційні виклики

Ідеальний ФСВ має поєднувати глибокі знання з права, психології, соціальної роботи та адміністративної системи. На практиці ж, як правило, маємо вузьких спеціалістів, яким складно повністю охопити всі завдання. Нестача кадрів уже відчувається, а система їхньої підготовки лише формується. Наявні курси не дають достатнього рівня практичної готовності.

Бюрократія та розмитий статус

Інституційний статус ФСВ залишається невиразним. Формально створені за ініціативою Мінветеранів, ФСВ не входять до його штату і не належать до жодного органу виконавчої влади. У багатьох громадах їх приймають на роботу «де доведеться» — через місцеві ради або комунальні підприємства. Все залежить від доброї волі місцевої влади. Держава передбачила кошти, але відповідальність за утримання перекладена на громади.

Це породжує адміністративний хаос: ФСВ мають координувати міжвідомчу взаємодію, однак самі не мають доступу до ключових реєстрів ветеранів, не завжди відомі навіть самим ветеранам, а деякі інституції (зокрема ТЦК СП) не визнають їхнього статусу. Багато ветеранів більше довіряють іншим ветеранам, які самостійно розібралися в системі.

Робочі умови та матеріальне забезпечення

У багатьох громадах ФСВ працюють без обладнаних робочих місць, комп’ютерів чи навіть інтернету. А для ефективного виконання функцій (зокрема психологічної підтримки) потрібні комфортні, окремі приміщення.

Фінансове питання — одне з найболючіших. Середня ставка — 17 800 грн, без механізму гнучких надбавок за навантаження. При такому рівні складності задач, фахівці легко можуть знайти роботу з семи-, а то й десятикратним доходом.

Попередні висновки

Концептуально інституція ФСВ — важливий і необхідний елемент ветеранської політики. Проте на практиці — вона перевантажена, недофінансована та не має чіткого місця в адміністративній системі. Тож і ефективність її відповідна.

Очевидно, що ФСВ не можуть самостійно охопити весь обсяг ветеранських потреб. Можливими шляхами вдосконалення можуть бути:

• створення міжвідомчих служб підтримки на базі наявних установ;
• відкриття регіональних офісів з командою з 3–4 спеціалістів;
• уточнення статусу, підпорядкування та прав ФСВ;
• розширення програми підготовки;
• налагодження ефективного обміну інформацією між ФСВ та державними установами.

Роль ГО «Захист держави»

Важливу роль у підтримці як самих ветеранів, так і фахівців із супроводу, за нинішніх умов, можуть відігравати обласні осередки ГО «Захист держави». Зокрема, що стосується:

• встановлення контактів із ФСВ у регіоні та з’ясування потенційних напрямів співпраці;
• часткового взяття на себе функції правової підтримки ветеранів — консультації, допомога з оформленням звернень, скарг, позовів;
• залучення ГО до адвокації інтересів ветеранів — публічні кампанії, підтримка ФСВ у спілкуванні з владою, висвітлення бездіяльності чиновників;
• поширення інформації серед громадськості про роботу ФСВ та пропозиції рішень для підвищення їхньої ефективності.

Сьогодні інституція ФСВ — це, без перебільшення, передовий фронт повернення ветерана до цивільного життя. Якщо суспільство та держава не забезпечать дієвої підтримки на цій ділянці, всі зусилля зі створення ветеранської політики можуть виявитися неефективними. 

Настав час не просто декларувати турботу про ветеранів, а системно будувати механізми такої турботи. І ФСВ мають стати одним із її ключових інструментів.