Водень як альтернативне джерело опалення. Частина 2
Опалювальний сезон 2022/2023 буде складним і експериментальним водночас. Усі ми просто зараз проходимо кілька великих викликів: відмову від російських енергоносіїв, аварії на ТЕЦ, спричинені російськими обстрілами і, як наслідок, віялові відключення електроенергії, тотальну економію теплоресурсів тощо. Водночас, переконаний, ці виклики відкривають вікно можливостей. Які вони?
Власний видобуток газу в Україні практично покриває 70% споживання населенням і навіть частково потребу промисловості. По-друге, Росія запустила транзит через Україну, завдяки якому ми підкачаємо газ у наші сховища. Третій і, на мій погляд, найперспективніший напрям – водневе опалення. Із гарного – водень в 3,5 рази ефективніший за природній газ. За калорійністю куб водню дорівнює 3,5 куба природного газу. Із поганого – цьогоріч водень нам не допоможе. Ми ще не маємо відповідного обладнання, не впровадили його в масове виробництво та експлуатацію і, найголовніше, не ухвалили/адаптували законодавчу базу під водневе опалення на рівні держави.
Хоча цей напрямок дуже перспективний для України. Для виготовлення водню потрібна електроенергія, вода, прибор електролізер та каустична сода. Ми маємо достатню, навіть надлишкову, кількість електроенергії, яку ми експортуємо (експортували до низки обстрілів критичної інфраструктури). З водою в нас теж проблем немає. Що стосується електролізерів, зараз достатньо європейських виробників цього приладу. Я вивчив декілька та обрав оптимальний варіант – європейський виробник. Технічні показники електролізерів цього виробника не найкращі, але вони беруть 4,8 кіловата електроенергії на куб водню. Простими словами: увімкнув прилад у розетку, залив води, поряд поставив резервуарний парк з балонів і електролізер накачав у балон певну кількість водню.
Що стосується безпеки – воднем можна дихати, коли він змішується з киснем, то не вивільняє чадний газ. Він набагато легший за природній газ, ним неможливо задихнутися. Використання водню в системі опалення не несе якихось додаткових ризиків у порівнянні з газовим опаленням.
Оскільки в Україні є навіть надлишкові запаси електроенергії, то водневі технології в нас можуть бути. У нас є газові магістралі, які ми, після доопрацювання, можемо використовувати для водневого опалення. Таким чином ми можемо досягти повної енергетичної незалежності країни. Для цього нам необхідні:адаптація законодавства під водень, впровадження заходів з енергоефективності та термомодернізації, зелене кредитування, яке стимулюватиме ОСББ, приватні господарства, приватних власників та комунальні підприємства застосовувати «зелені» водневі технології.
Це друга частина матеріалу про перспективи водневого опалення. У першій частині я описав перспективи та можливості заміни природного газу на водень. Прочитати можна тут.
