Вкрадене Різдво. Як пролєтарська новорічна «йолка» замінила різдвяну.
Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х радянська влада оголосила боротьбу церкві нарівні із «куркулями» та «ворогами народу». Священників відправляли до таборів та розстрілювали. Церкви закривали, руйнували або робили з них склади, клуби чи магазини.
Наші Різдвяні традиції, більшість яких коренями сягали прадавніх часів, завзято знищували.
Головний атрибут зимових свят - ялинка. Вона спочатку була заборонена, а потім реабілітована під викривленими партійними обрядами.
З кінця 1920-х років різдвяна ялинка опинилася під забороною. Її називали антирадянщиною, «попівським звичаєм» і релігійним непотребом.
«Родители, не сбивайте нас с толку – не делайте Рождества и ёлку!».
«Только тот, кто друг попов, Ёлку праздновать готов! Мы с тобой – враги попам, Рождества не надо нам!, -
писали пропагандистські поети.
У листопаді 1935р. Сталін цинічно заявляє «Жить стало лучше, жить стало вєсєлєй!». Тож терміново знадобилось зробити показуху «веселого і луччого» життя.
І вже 28 грудня того ж року в газеті «Комсомольська правда» з’являється допис «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!». Його автор - секретар ЦК КП(б)У Павло Постишев. До слова, Постишев - один з організаторів Голодомору, сталінських репресій та розгрому українського національного відродження. Зокрема, видав наказ про негайне зруйнування Золотоверхого Михайлівського монастиря і Микільського собору. Існує навіть вираз «постишевський терор». Постишев: «треба раз і назавжди знести з лиця землі увесь цей «історичний мотлох, який своїм існуванням живить коріння українського буржуазного націоналізму».
За зовнішнім виглядом радянська новорічна ялинка нагадувала різдвяну, проте мала і суттєві відмінності. Головною була верхівка ялинки, яка прикрашалась червоною зіркою — символом комуністів.
Одночасно з трансформацією ялинки з різдвяної на “новорічну” відбулося заміщення “буржуйського” Різдва на правильне радянське свято Новий рік.
Тоді ж народжується і комуністичний образ Діда Мороза замість святого Миколая.
Минуло вже 80 років з дня “народження” Діда Мороза. Цей персонаж не є українським, його було також вигадано пропагандистами того часу.
Також образ Діда Мороза використовувався пропагандою для “об’єднання” окупованих народів.
Дід Мороз стал героєм числених анекдотів. У них фігурує тема постійно п’яного Діда Мороза, розбіщеності Снігурки... У такий спосіб відбувалась десакралізація Сятого Миколая.
Зараз треба просто пояснювати людям: Дід Мороз — ніякий не Дід Мороз, а насправді це Святий Миколай, який був для маскування під час радянської окупації названий Дідом Морозом.
