Фінансова автономність шкіл: переваги та підводні камені
Кошти підуть лише на те, що дійсно потрібно. Управлінець на місці краще знає, як витратити фінанси економніше та вміє визначити пріоритети. Але чи не велике навантаження? Може краще кожен має займатися своєю справою?
Школа ще з початку її існування була підпорядкована комусь. В навчанні, управлінні та фінансуванні. Міністерство освіти та науки, область, місто… І директори мали погоджувати всі свої кроки, а тим паче фінансові.
По факту, директори відповідали за якість навчання, але не мали для цього жодних важелів впливу. Іноді для навчання щось необхідне, якісь метод матеріали чи обладнання. А коштів на це просто не виділяють Звісно, це відбивалося й на якості освіти.
А іноді взагалі виникала ситуація, що рішення приймали ті, хто взагалі не знає як має працювати конкретний заклад, не знає його внутрішньої «кухні».
Лише після реформи децентралізації українські школи почали отримувати більше автономності. Доторкнулося це й фінансів.
Тож яка ситуація зараз?
Зараз іде перехідний етап реформи. Є школи, які продовжують погоджувати свої дії з вищим керівництвом. Маємо і частково автономні школи, які частину обов’язків делегували іншим органам. А деякі освітні заклади стали повністю самостійними.
Ризиками ж є неготовність керівників взяти все це на свої плечі, нераціональне використання коштів.
У Полтаві з 1 квітня 2021 року усі комунальні школи, окрім початкових, отримали свої бухгалтерії та тендерні комітети. Кожний навчальний заклад отримав додаткову штатну одиницю — головного бухгалтера, якого призначив на посаду директор.
Що це означає?
Тепер школи самі ведуть свою фінансову діяльність і купують те, що їм потрібно. Також у школах запрацювали тендерні комітети, які складаються з вчителів. Закупівлі можна промоніторити через сайт Prozorro. Аналогічно можна знайти на що витрачає кошти і Департамент освіти Полтавської міської ради. До якого часто звертаються і очільники закладів з потребами своїх шкіл.
Але останній час дуже часто чула і читала в групах у мережі Facebook, що батьки скаржаться на нестачу реактивів в хімічному кабінеті. Що на уроках ніякої практики, лише теорія.
Вирішила розібратися і написала депутатський запит в міський департамент освіти.
Як з'ясувалося з відповіді - ніхто і не просив. Заявок до департаменту освіти не надходило. Цим мають займатися школи, а у разі більш масштабних закупівель звертатися до департаменту освіти.
Заклади при наявності бухгалтерії самостійно визначаються з потребами і здійснюють закупівлі, департамент не виділяє окремо коштів.
У наших дітей має бути все необхідне для отримання якісної освіти.
